Проекти за кількістю учасників:

  • особистісні
  • парні
  • групові
  • колективні

За тривалістю проведення:

  • міні-проекти (1 урок)
  • короткотривалі (4—6 уроків)
  • середньої тривалості (1—2 тижні)
  • довготривалі (у групах та індивідуально, протягом кількох місяців, року)

За тематичною спрямованістю:

  • мовні
  • екологічні
  • етнографічні
  • країнознавчі
  • з прав людини
  • соціологічні

Організація роботи над проектом

Створення проекту — це творчість передусім учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності в дитини, педагог обирає певний характер координації.
Слід враховувати, що лише особиста зацікав- леність учня в отриманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність.

Залежно від цього допомога учителя може полягати:
• у доборі літератури та інших джерел інформації з теми;
• у формулюванні гіпотези й визначенні цілей, яких потрібно досягти;
• у показі способів і прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
• в обговоренні зібраного матеріалу;
• у підготовці тексту виступу;
• у моделюванні, зокрема й комп’ютерному.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧИТЕЛЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

1. Робота над дослідженням методу проектів повинна бути цілеспрямованою та систематичною.

2. Робота повинна бути особистісно значущою для школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх можливостей, спосіб саморозвитку й само- вдосконалення.

3. Учитель повинен створити середовище, атмосферу для проектної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності, ситуацію успіху.

4. Учитель повинен створити психологічний комфорт:

а) діти не повинні боятися припуститися помилки; б) не придушувати бажання, а підтримувати й направляти; в) дати можливість розкритися, повірити в себе кожному учневі.

5. Учитель повинен бути прикла- дом для дітей. Він повинен показува- ти своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ.

6. Необхідне врахування вікових особливостей і педагогічних умов під час проектної діяльності. Проект має бути цікавим, посильним, корисним.

7. У початковій школі повинен переважати індивідуальний проект, коли дитина проходить усі етапи самостійно.

8. Успішність здійснення проектної діяльності залежить від професійної та мотиваційної готовності учителя.

9. Значна кількість проектів, одночасно організованих учителем, значно знижує їх якість.

10. Учитель повинен чітко пояснити дитині суть майбутньої роботи.

11. Батьки, які будуть допомагати дитині в роботі над проектом, так само повинні бути ознайомлені із суттю проектного методу.

12. Обсяг теоретичного матеріалу повинен бути обмеженим. Основною є практична діяль- ність, що дає корисні новоутворення.

13. Презентація повинна бути обмежено в часі, оригінальною. В початковій школі доцільно залучати батьків до роботи над проектом.

Комусь із дітей потрібно більше допомоги, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання й досягається найкращий результат. Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати власні думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити в себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе й розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань. анізація педагогічного  проекту передбачає важливі етапи.

П’ЯТЬ ЕТАПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

1. Підготовка (визначення мети, виду, тривалості проекту тощо).

2. Планування (визначення основних кроків у досягненні поставленої мети, визначення джерел, засобів збору, методів інформації, форми та засобів презентації результатів тощо).

3. Виконання проекту (проведення конкретної роботи або низки практичних кроків до поставленої мети, збір та аналіз інформації, оформлення результатів тощо).

4. Презентація проекту (проведення виховного заходу у формі усного журналу, «живої газети», свята тощо).

5. Підбиття підсумків виконання роекту та визначення завдань для нових проектів.

Підготовчий етап

Коженпроектповиненбутизабезпеченийусім необхідним: матеріально-технічною та кадровою базою, інформаційними та технологічними ресурсами, окремою класною кімнатою, де можна збиратися у вільний від уроків час.

Важливе завдання вчителя під час роботи над проектом — забезпечити зацікавленість дітей, тобто створити мотивацію.
Мотивація — це постійне джерело енергії для самостійної діяльності та творчої активності. Для цього потрібно ще на старті проекту «занурити» дітей у проект, зацікавити проблемою, перспективою практичної та соціальної важливості.

Не менш важливо уважно поставитися до вибору основного питання проекту. Якщо це питання зацікавило учнів, то і проект буде успішним. Учитель пропонує тему проекту або надає учням можливість визначитися самостійно, тобто дійти згоди щодо теми, яка б була цікавою для всіх.

Тут можливі різні ситуації розвитку подій:
• учні цікавляться темою, яку планував учитель (або близькою до неї);
• учитель пропонує низку тем, із яких необ- хідно обрати одну або з’ясувати, як об’єднати ці теми в єдине ціле;
• група не дійшла остаточної згоди щодо вибору теми: слід зафіксувати пропозиції та поставити їх на голосування;
• тематика проекту не визначена, необхідно повернутися до попереднього етапу та продовжити визначення теми.

Учитель допомагає дітям зібрати якомога більше ідей для проекту та структурувати, встановивши зв’язки між запропонованими ідеями. Важливо також продемонструвати приклад проекту. Це потрібно зробити, якщо учні мають невеликий досвід роботи над проектами.

Створення плану проекту

На цьому етапі відповідно до проблеми визначається мета проекту, етапні завдання, бажані результати, складається детальний план роботи й необхідний для його виконання час, формуються групи, визначаються потреби в даних, у матеріалах чи оргтехніці. У колективному проекті організовується робота груп.

У класі можна вивісити плакат із планом (схемою) проекту. Потрібно також визначити й зафіксувати чітку структуру проекту (робота з усім класом).

Для здійснення цього слід дотримуватися такого алгоритму:

1. Створити загальну зрозумілу й чітку схему (план) проекту, над якою працює весь клас. Це необхідно для того, щоб уся наступна робота окремих груп була узгодженою.

Наприклад, схема у формі «дерева» містить усі гілки проекту, їх зв’язок (що є наслідком чого, з чим пов’язане). Така схема може доповнюватися та змінюватися під час роботи.

Якщо вчитель пропонує учням досягти певного результату, наприклад, створити плакат «Здоровий спосіб життя», то доречно запропонувати їм самим з’ясувати, які саме питання (наприклад, здорове харчування, заняття спортом) належать до основної частини, а які — до додаткової (наприклад, шкідливі звички).
2. Встановити потреби, тобто скласти список того, що учням знадобиться під час здійснення проекту та його презентації: література (довідкова) чи доступ до Інтернету; фломастери, листівки, папір тощо.

3. Сформувати групи й організувати їх роботу (у групах учні можуть додатково визначати, що необхідно для здійснення проекту чи його окремих етапів).

В одній групі зазвичай об’єднуються 3—5 учнів. Групи можуть формуватися спонтанно або за допомогою різних алгоритмів. Наприклад, учитель порахував учнів (1, 2, 3, 4, … 1, 2, 3, 4, …), всі учні з номером 1 утворюють першу групу, з номером 2 — другу тощо.

Можливі інші способи формування груп:
• обрати картку певного кольору: вчитель пропонує картки різних кольорів. Учні, які обрали картки одного кольору, утворюють одну групу;
• зібрати картинку: вчитель розрізає картинки (їх кількість відповідає потрібній кількості груп) на частини різної форми й розміру, змішує та роздає учням — до групи входять учні, які зібрали певну картинку;

• об’єднати дітей у групи за інтересами: до групи залучаються всі, хто полюбляє малювати або співати, розповідати вірші тощо.

Формування груп має відбуватися з урахуванням інтересів, здібностей, взаємин між окремими учнями (зокрема, слід уникати залучення до однієї групи учнів, які ставляться одне до одного вочевидь недоброзичливо

Групи планують свою роботу й розподіляють обов’язки, визначають час, необхідний для здійснення окремих частин проекту. Тема/проблема/ завдання, що опрацьовуються групою, обговорюються й уточнюються, приймається рішення, робота групи презентується всьому класу.

Після презентації й обговорення слід додати всі зміни до наявної схеми. Кожна група опрацьовує свою частину проекту/завдання. Коментарі, пропозиції, уточнення беруться до уваги.

Група опрацьовує їх і вносить зміни до загальної схеми, а потім розміщує на плакаті в межах загальної структури проекту. Якщо кінцевий продукт роботи — плакат, газета, колаж, то доцільно зробити його макет.

Робота над проектом

Після того як робота спланована, настає час діяти. Тут учитель може взагалі «загубитися», тобто стати таким собі «маленьким спостерігачем». Діти все роблять самі. Безумовно, ступінь самостійності залежить від того, як підготовлені діти. Коли учням не вистачає знань, умінь, настає момент, доцільний для подачі нового матеріалу. Вчитель тримає під контролем хід діяльності та рівень самостійності учнів.

Основна робота над проектом здійснюється за розробленим планом (схемою). Групова робота має набути вигляду міні-проекту, який буде частиною загального проекту. Значна кількість проектів чи міні-проектів вимагає опрацювання конкретної інформації. Потрібно знаходити, аналізувати, встановлювати сенс, критично оцінювати, систематизувати, узагальнювати, коротко викладати інформацію. Тому тут є актуальним навчання із використанням технології критичного мислення.

На цьому етапі розгортається практичне розв’язання проблеми (воно може здійснюватися через внесення й обговорення індивідуальних здогадок або через колективну форму роботи — мозковий штурм). Початкові ідеї формулюються й перевіряються, висновок (рішення) обґрунтовується. План поступово реалізується — схема проекту наповнюється конкретним змістом. Можливо, під час планування щось не було враховане, тому під час роботи відбувається доцільне її коригування.

Під час зустрічі з учнями для обміну інформацією під час роботи над проектом учитель повинен бути готовим до обговорення, ненав’язливої оцінки та корекції будь-яких пропозицій. Неприпустимо критикувати запропоновані пропозиції доти, поки не будуть висловлені всі ідеї.

На основі роботи груп складаються доповіді, які презентуються класу. Під час презентації обговорюється та критично оцінюється діяльність і здобутки окремих груп. Успішно проведена презентація буде не лише моральним заохоченням, а й джерелом мотивації в подальшому.

Протягом усієї роботи представники кожної з груп доповідають про роботу у своїх групах усім учасникам проекту. Це необхідно для того, щоб обмінятися досвідом здійснення проекту, критично оцінити чи узгодити (попередні) результати, обговорити та внести можливі зміни до плану. Досвід якоїсь групи може бути корисним іншим учасникам, які, до того ж, повинні знати, що здійснюється в межах усього проекту.

Вибір форми презентації роботи залежить від багатьох чинників: теми, часу, типу проекту тощо. Це може бути формальне або неформальне пояснення, короткий письмовий виклад, лист, демонстрація практичних результатів, аудіо-візуальна презентація, драматизація, з використанням аудіо та відеозаписів тощо.

Залучити учасників до активної участі у презентації допоможе завдання, яке вони отримують перед початком підготовки:

1. Записати ідеї та пропозиції щодо проекту загалом.

2. Визначити ідеї та досвід для роботи вашої групи.

3. Визначити ідеї та досвід для роботи інших груп.
Одним з імовірних результатів презентації роботи груп може бути перегляд початкового плану проекту та створення нового, остаточного. Коли ж проміжні презентації груп будуть схвалені, а потреби в переробці плану й поверненні до основної роботи не буде, то слід розпочати підготовку остаточної презентації.

Робота над проектом на цьому етапі має бути чітко організованою, ясно презентованою, добре написаною, акуратною та цікавою. Якщо це проект із мови, то значна увага повинна приділятися й мовним аспектам.

Важливою в роботі над проектом є допомога батьків. Проект передбачає самостійну діяльність учня,  однак завдання батьків — знати суть цієї проектної діяльності, її етапів, вимог до процесу та результату виконання, щоб бути гот вими в разі потреби допомогти своїй дитині

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ, ЧИЇ ДІТИ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ У ПРОЕКТНУ РОБОТУ В ШКОЛІ

1. Покажіть приклад дітям у своєму прагненні до нового, невідомого, прагненні вирішувати із задоволенням різноманітні проблеми та завдання.

2. Залучайте дітей до сумісного вирішення інформаційних проблем.

3. Прислухайтеся до дітей. Не залишайте їх запитання без уваги.

4. Допомагайте дітям засвоювати нові знання, але не намагайтеся все зробити замість них.

5. Поменше настанов, прямих інструкцій.

6. Не стримуйте ініціативу.

7. Не бійтеся витратити час на роботу з дитиною в бібліотеці, вдома з книжкою.

8. Не дратуйтеся.

9. Ніяких негативних суджень, якщо щось не виходить.

10. Учіть доводити справу до кінця.

Етапи роботи над проектом 

1. Висунення попередніх ідей і вибору кращої з них

2. Вибір і формулювання теми проектної роботи

3. Формулювання завдань проекту

4. Розробка плану та структури виконання проекту

5. Обговорення можливих результатів

6. Складання програми виконання робіт

7. Вивчення необхідного матеріалу до теми проекту

8. Підготовка висновків за результатами роботи над проектом

Роль батьків на конкретному етапі

Допомогти дитині знайти якомога більше ідей; записати їх на аркуші паперу врозсип, щоб не виділяти ці ідеї порядком запису у стовпці. Хай ці ідеї будуть найрізноманітнішими. Що більше ідей, то більшим буде вибір.

Допомогти обрати найкращу ідею та обґрунтувати вибір.

Може бути потрібною допомога у правильному  формулюванні завдань.

Допомогти спланувати роботу із урахуванням зайнятості дитини.

Дібрати з дитиною можливі шляхи вирішення кожної з проблем; розбити обсяг роботи на невеликі частини й визначити строки виконання кожної

Допомогти скоригувати план із урахуванням особистої зайнятості дитини й допомогти створити умови для виконання цього плану

Переглянувши список літератури, батьки можуть порадити доповнити чи забрати якісь джерела, що не зовсім відповідають обраній темі. Дорослі супроводжують дитину до бібліотеки, музею, виставок, допомагають зорієнтуватися у книжкових магазинах у пошуку джерел додаткової інформації. Джерелами інформації можуть бути: опитування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, експеримент, а також періодичні видання, Інтернет.

Готується звіт і публічна презентація

 
ДОПОМОГА БАТЬКІВ У СТВОРЕННІ ПРОЕКТУ

Консультують
Слідкують за виконанням плану
Вирішують оперативні питання
Допомагають з попередньою оцінкою проекту
Беруть участь у підготовці презентації
Забезпечують найоптимальніший режим роботи та відпочинку

У результаті сумісної проектної діяльності діти дізнаються багато нового одне про одного, поповнюють дефіцит спілкування з дорослими, батьками, у них формується значуще ставлення до поняття «сім’я».

Презентація проекту

Етап презентації як частина єдиної мети проектної діяльності є обов’язковим. Він необхідний для завершення роботи, аналізу зробленого, самооцінки й демонстрації результатів.
Для успішної діяльності на етапі презентації потрібно навчити дітей стисло висловлювати свою думку, логічно вибудовувати повідомлення, готувати наочність, виробляти структуровану форму викладання матеріалу. Тут учитель підсумовує, дає оцінку, допомагає зробити висновки.

Для кращої узгодженості роботи можна запро- понувати представникам груп створити план презентації. Учні повинні самі обрати, в якій формі буде відбуватися презентація проекту: слайди, розміщення на стіні, відеозапис, індивідуальні доповіді, виступ групи, драматизація тощо. Діти
можуть використовувати музику, освітлення, роздаткові матеріали, добирати одяг.

Підсумки проекту

Етап підбиття підсумків і оцінювання дає можливість учням навчитися оцінювати проектну роботу, її результати, а також відстежувати процес вивчення навчальної дисципліни та власні досягнення.

Оцінювати проект слід як загалом, так і окремі його етапи. Підбиття підсумків може бути індивідуальним, коли кожен учень аналізує виконання проекту самостійно, або проводитися в групах, усім класом, тобто колективно. Учитель також може підбити підсумки проекту, — це є особливо важливим тоді, коли учні лише навчаються виконувати проекти. Тут необхідно проаналізувати сильні та слабкі сторони, досягнення, труднощі, помилки, що, ймовірно, виникли під час виконання проекту, дії з їх виявлення та виправлення.
Важливо також використовувати моніторинг (відстежування) того, як просувається проектна робота протягом усього виконання. Це може
відбуватися у формі обговорення, презентацій і повідомлень, заповнення певних форм самими учасниками. Зовнішнє оцінювання проводиться
як учителем, так і учнями (інших груп)

ОЦІНЮВАННЯ ВЧИТЕЛЬСЬКОГО ПРОЕКТУ

Оцінювання запрошеними на презентацію (адміністрація школи, колеги):

• науково-методичної обґрунтованості;

• ефективності;

• застосування;

• психолого-педагогічної відповідальності.

Представники громадськості:

корисність для громади.

 

Самооцінка:

• науково-методичне обґрунтування;

• аналіз проектної діяльності;

• цінність проектного продукту.

 

ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВСЬКОГО ПРОЕКТУ

Оцінювання вчителем:

• проміжних і кінцевих результатів;

• вибору способів дослідження;

• риторичних умінь;

• значущості виготовленого продукту.

Оцінювання запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки):

• уміння представити проект;

• значущості проекту.

Самооцінка:

• чого навчився;

• особистісний внесок;

• що вдалося (аргументація);

• що не вдалося(аргументація);

• що можна було зробити інакше.

Форми самооцінки:

• Чи сподобався мені мій проект?

• Чи робив я найулюбленішу роботу?

• Чи використовував різні ідеї?

• Чи потребував допомоги?

• Чи можу я зробити більше з цієї теми?

ПІДГОТУВАТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ДОПОМОЖУТЬ ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

1. Яка мета презентації?
2. Кому презентувати проект (аудиторія)?
3. Як проводити презентацію?
4. Де проводити презентацію?
5. Коли?
6. Хто?
7. Які частини, матеріали використати?
8. Як організувати?
9. Що необхідно?
10. Хто за що відповідає?

Проводити формальне оцінювання проекту можна по-різному: за допомогою опитувального аркуша, заповненої таблиці, шляхом індивідуального опитування тощо. Але необхідно пам’ятати, що оцінювання проекту має відбуватися за чіткими критеріями, які зазвичай розробляє вчитель і заздалегідь ознайомлює з ними учнів. Оцінюються
не лише предметні аспекти, а й зміст, уміння презентувати, оформлення проекту тощо.

Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати в дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу в тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята, задоволення ві того, що вони принесли людям радість.

 

 
Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками. Водночас у початковій школі слід заохотити кожного учня, який взяв участь у
виконанні проекту.

Не варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити кілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації.

Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо.

Окрім особистих призів, можна приготувати спільний приз для всього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу,
на виставку, на екскурсію до музею тощо.

газета «Сучасна школа України» № 1, 2017

далі буде