У майбутньому люди потребуватимуть різних умінь і навичок. Серед найактуальніших, на нашу думку, будуть: критичне мислення, прогнозування, порівняння та зіставлення, узагальнення, оцінювання суперечностей, вибір альтернативи, прийняття обґрунтованих рішень, повага та розуміння думок інших, уміння співпрацювати; логічне конструювання висловлювань, використання засвоєної інформації в нових ситуаціях. Тож особливої значущості набувають аспекти інтеграції навчального матеріалу в початковій загальній освіті.
Освіта як процес
Нам потрібно звикнути до думки, що освіта — процес тривалістю в життя, і він не завершується з випуском зі школи.
Уміння вчитися протягом життя — здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організації навчального процесу (власного та колективного), зокрема черезефективне керування ресурсами й інформаційними потоками, уміння визначати навчальні мету, завдання та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися протягом життя.
А це вимагає формування наукової картини світу, систематизованих узагаль- нених знань, які виникають у результаті інтеграційних процесів під час вивчення навчальних предметів уже в початкових класах. Як відомо, основою цілісної картини світу є інтеграція, яка забезпечує узагальнення окремих картин, понять, уявлень дитини про навколишній світ і саму себе.
Отже, серцевиною формування наукового світогляду, вироблення сучасної світоглядної парадигми в молодших школярів є інтеграція змісту, яку здійснюють через злиття в одному предметі елементів різних навчальних дисциплін (курсів, тем).
Інтеграція вирішує основні суперечності освіти — протиріччя між безмежністю знань й обмеженими людськими ресурсами. Навіть самі компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і їх формують передусім на основі інтегрування змісту загальної початкової освіти.
Цілісне сприйняття світу
Особливо актуальними є інтегрування різнопредметних знань у початковій загальній освіті, оскільки для молодших школярів властиве не розчленоване сприйняття об’єктів навколишнього світу, а цілісне.
Інтеграція як явище фундаментальних наук є протилежністю диференціації. Диференціація — розділення, розчленування чого-небудь на окремі розрізнені предмети, а інтеграція — об’єднання чого- небудь у єдине ціле.
У словнику професійної освіти поняття «інтеграція» (від лат. integration — по- повнення, відновлення) тлумачиться як об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, а «інтеграція навчання» — як відбір та об’єднання навчального матеріалу з різних предметів для цілісного і різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція).
В Україні у проєкті Нового Державного стандарту початкової освіти, розробленому відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», наголошено, що на підставі базового навчального плану можна здійснювати повну або часткову інтеграцію різних освітніх галузей, що має бути відображено в освітній програмі та навчальному плані закладу загальної початкової освіти. Під час інтеграції навчальні години, передбачені на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляють так, що їх сумарна кількість не зменшується.
Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей у початковій школі інтегровано в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети й курси, перелік і назви яких зазначено в освітніх програмах і навчальних планах.
Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу: не знання заради знань, а вміння їх застосовувати в реальному житті. Компетенції є також інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і їх формують насамперед на основі опанування інтегрального змісту початкової освіти.
Саме тому навчання в початковій школі має бути інтегрованим — предмети об’єднують довкола цікавих для дитини тем чи проблем, а вчителі мають заохочувати учнів бачити спільне між предметами з кількох сфер діяльності, критично оцінювати, як усі ці частини взаємодіють.
Отже, можна визначити методичні принципи об’єднання предметів тоді, коли є опора на знання з багатьох предметів, коли відбувається взаємозв’язок у змісті окремих дисциплін, коли є зближення одноріднихпредметів, коли відбувається розвиток компетентностей для низки предметів.
Теми інтегративного характеру
Відомо, що найбільш оптимальною формою інтеграції є навчальні теми інтегративного характеру. Вони, на відміну від предметів (курсів), менш об’ємні. Окрім того, якщо для інтегративних курсів взаємозв’язок між знаннями різних наук постійний, то для навчальних тем інтегративного характеру він варіативний. Визначаючи під час навчання теми інтегративного характеру, необхідно брати до уваги лише суттєві, об’єктивно необхідні зв’язки між предметами одногоциклу для розкриття змісту через відповідний добір навчального матеріалу.
Важливо, щоб понятійний апарат спирався на зміст інших базових предметів, на інформацію, яку отримають учні із засобів масової інформації, літератури, мистецтва, та на їхній життєвий досвід.
Інтеграція за змістом та способами дій
Інтеграція за змістом полягає в тому, що за тематичним підходом можуть інтегрувати такі предмети: початки алгебри та геометрії; навчання грамоти: мова, література; природознавство можеохоплювати такі предмети: астрономію, екологію, економіку, зоологію, ботаніку, анатомію, географію; мистецтво інтегрують з образотворчим, музичним, декоративно-прикладним, танцювальним.
Наприклад, тему «Першоцвіти» розглядають на уроках української мови та читання, математики, природознавства та мистецтва.
Інтеграція на рівні способів дій (навичок) (діяльнісний підхід) дає можливість поєднати зміст двох або більше предметів у межах однієї теми дослідження і називають їх міжпредметними зв’язками.
Міжпредметні зв’язки можуть бути горизонтальними або вертикальними.
Для горизонтальних міжпредметних зв’язків властиве вивчення поняття на уроках різних предметів протягом певного часу (неодночасно). Наприклад, на уроках природознавства досліджують, як ви- готовляють папір, на уроках української мови проводять словникову роботу зі сло- вом папір, на уроках трудового навчаннястворюють різні іграшки з паперу.
Для вертикальних міжпредметних зв’язків властиве вивчення поняття на одному уроці або в один часовий про- міжок на різних уроках із використанням навчального матеріалу з різних предметів.
Наприклад, на уроці з літературного читання учні вивчають вірш про річку, на уроці образотворчого мистецтва малюють водні рослини, на уроках української мови опрацьовують правопис власних назв і, нарешті, на уроках природознавства досліджують тему про водойми України.
Отже, використання інтеграційного підходу в початковій освіті сприяє формуванню в молодших школярів цілісної картини світу, розвитку системного мислення, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання вищого рівня мислення, динамічність застосування їх у нових ситуаціях, гнучкість розуму, уміння узагальнювати знання з різних предметів, з’являється творче ставлення до праці, здатність вирішувати складні практичні завдання, що вимагають синтезу знань із різних наукових галузей.
Використані джерела
- Гончаренко С. У. Формування наукової кар- тини світу в дорослих: метод. посіб. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. С. 123.
- Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання. Початкова школа. 2004. No 5. С. 10—13.
- Професійна освіта: Словник. навч. посібник / уклад. С. У. Гончаренко та ін., за ред. Н. Г. Нич- кало. Київ: Вища шк., 2000. 280 с.
- Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручн. для студентів пед. фак. Київ, 1997. 416 с.
- Большакова І., Пристінська М. «Інтегроване навчання: тематичний та діяльнісний підходи» НВК «Новопечерська школа». https:// www.youtube.com/watch?v=f2kvqQdQp54 (дата звернення: 12.09.2019).
- Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. МОН 27.10 2016. https://www.kmu.gov.ua/ storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola- compressed.pdf (дата звернення: 12.09.2019).
- Проект Нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Всеукраїнська серпнева конференція 2017 р. http://nus.org.ua/ wp-content/uploads/2017/08/NewSchool_ Presentation-final_18-08-2017.pdf (дата звернення: 12.09.2019).
Матеріал підготувала Лідія НІКОЛЕНКО, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ