Значна кількість людей у сучасному суспільстві перебуває під упливом стресу. Час, у якому ми живемо, посилює психічну діяльність. Це пов’язано з необхідністю засвоєння і перероблення значного обсягу інформації. Тому виникає проблема емоційного стресу, тобто напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під упливом емоційних чинників. У сучасному житті стреси відіграють важливу роль. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров’я, відносини.
Метою є не лише надання учасникам освітнього процесу інформації щодо ознак і фаз стресового стану, стресових чинників, стратегій поведінки в стресовому стані, а й формування особистої відповідальності за життя, здоров’я, емоції та дії; профілактика дистресів; підвищення рівня стресостійкості та зміна внутрішніх установок щодо реагування на стресові ситуації. Важливим аспектом програми є формування практичних навичок саморегуляції.
Завдання:
• здійснити профілактику стресових станів та емоційного вигорання;
• сприяти підвищенню рівня психологічної компетентності учасників освітнього простору;
• ознайомити з поняттями «стрес», «ресурс», «стресостійкість», «способи керування стресовим станом», «копінг-стратегії поведінки», «еустрес», «дистрес»;
• формувати практичні навички діяти в стані стресу та способи регуляції емоційного стану;
• формувати в учасників мотивацію до самовдосконалення;
• актуалізувати розуміння про вирішальність власних емоцій і дій під час стресової ситуації; активізувати відчуття особистості;
• розвивати практичні вміння та навички учасників працювати з уявою як ресурсом для подолання стресового стану.
Форма роботи: групова (10—20 осіб).
Цільова аудиторія: педагогічні працівники, батьки, учні 10—11-х класів, члени родин учасників АТО/ООС, внутрішньо переміщених осіб.
Обсяг: 8 занять.
Тривалість одного заняття: 90 хвилин.
ЗАНЯТТЯ «ЩО ДЛЯ МЕНЕ СТРЕС?»
Мета: знайомити учасників, створювати умови для ефективної роботи; формувати навичк представляти себе; формувати в учасників мотивацію до самовдосконалення; знайомити з поняттям «стрес», ознаками стресового стану; формувати практичні вміння саморегуляції.
Матеріали: 2 аркуші ватману, маркер, аркуші паперу формату А4, ручки, кольорові олівці (фломастери).
Перебіг заняття
Привітання
Психолог. Добрий день! Вітаю вас на нашому занятті. Тема зустрічі — стрес, і що він означає для вас.
Притча про істину
Коли боги вирішили створити Всесвіт, вони запалили зорі, сонце, створили квіти, хмари, гори, ліси, ріки й озера. Згодом з’явилася людина. І наостанок — істина. Замислилися боги, куди її сховати, щоб людина не одразу її знайшла.
— Сховаймо істину на найвищій гірській вершині, — запропонував один.
— Опустімо істину на дно найглибшої западини, — сказав інший.
— Сховаймо на Місяць, — запропонував третій.
— Ні, — сказав наймудріший із богів, — людина побуває у всіх цих місцях. Тому сховаймо істину в серці самої людини. Вона шукатиме її у Всесвіті, людях, речах, не знаючи, що носить її постійно в собі.
Психолог. Лише наймудріші з людей під час самопізнання пізнають істину. Ще Карл Ґустав Юнґ сказав: «Ти прозрієш, коли зазирнеш у власний Всесвіт». Сподіваюся, що наші заняття допоможуть нам зазирнути у власний Всесвіт і виконати найважчу та найважливішу роботу — працювати над собою, пізнавати себе й істину в собі.
Вправа «Перетворення»
Мета: знайомити учасників; створювати умови для ефективної роботи; навчати представляти себе за допомогою метафоричних образів, прислухатися до себе, бути чуйним до себе й інших.
Учасники по черзі називають своє ім’я, продовжують речення: «Якби я була (був) погодним явищем, то це був би…» Після виконання психолог дякує й оголошує: «Нехай девізом нашої роботи стануть слова „Нехай проблеми та негоди не роб-лять нам в душі погоди“».
Прийняття правил
Мета: показувати необхідність вироблення й дотримання певних правил для продуктивної роботи групи під час занять.
Матеріали: ватман, маркер.
Психолог. У пошуках істини ми часто звертаємося до мудрості минулих поколінь, притч, легенд і приказок.
(Психолог пропонує учасникам перефразувати мудрі вислови у правила роботи групи).
«Хочеш їсти калачі — не сиди на печі» (народна мудрість) — бути активним.
«Щирість — це відкрите серце» (Франсуа де Ларошфуко) — бути щирим, відкритим.
«Слухай, що говорять люди, але розумій, що вони відчувають» (східна мудрість) — проявляти співчуття, розуміння.
«Справжня мудрість небагатослівна» (Лев Толстой) — дотримуватися регламенту.
«У кожного своя правда» (Наполеон Бонапарт) — бути толерантним.
«Щастя на боці тих, хто вміє радіти моменту» (Арістотель) — працювати тут і тепер.
(Правила записує тренер на імпровізованій грамоті. Потім їх приймають чи доповнюють учасники заняття).
Вправа «Очікування»
Мета: визначати очікування учасників від заняття.
Матеріали: аркуші формату А4, ручки.
Психолог. Наше заняття розраховане на те, щоб порушити тему, яка наразі є досить актуальною. Ми поговоримо про стрес і його вплив на наше життя, здоров’я, про вміння керувати власною поведінкою, емоціями у стресових ситуаціях, ознайомимося зі способами саморегуляції та навіть попрактикуємося в цьому вмінні.
(Психолог роздає учасникам невеликі аркуші паперу (можна липкого). Просить написати на них, чого саме учасники чекають від тренінгового заняття. Після цього кожен зачитує свій напис і прикріплює аркуш на підготовлений тренером символічний кактус).
Психолог. Ми недарма взяли для очікувань образ кактуса. Він дуже схожий на стрес — такий самий колючий і руйнівний, але за правильних умов і догляду людина може навіть порадіти красі його цвітіння.
Мозковий штурм «Що для мене означає стрес?»
Мета: привертати увагу до внутрішнього стану, розуміння терміна «стрес».
Психолог. Ми ведемо стресовий спосіб життя. Від народження ми зустрічаємося з перешкодами та труднощами. Життя — динамічне, його умови постійно змінюються. Часто ми не готові до змін. Політичні події, ЗМІ, наша психологічна культура посилюють стан. Звичайно, є події, які ми контролюємо, тому живемо без напруження. Але є й такі, коли з’являється щось нове, невідоме для нас. Ми втрачаємо контроль, спокій, напружуємося, нервуємося, втрачаємо рівновагу. Саме цей період, коли з’являється нове, до якого ми ще не адаптувалися, називається стресовим. У перекладі з англійської «стрес» означає «тиск, напруження».
Обговорення
— Які асоціації у вас викликає слово «стрес»?
— Чи були у вашому житті стресові ситуації?
— Що викликало стрес?
— Оцініть за 10-бальною шкалою, якої сили було напруження (учасники по черзі розповідають і обирають місце на уявній шкалі).
Вправа «Терези»
Мета: узагальнювати відповіді учасників; звертати увагу на значення інформованості для вирішення проблем.
Матеріали: ватман, маркер.
(Психолог разом з усіма узагальнює відповіді, записує їх на ватмані).
Стрес — це:
• проблеми;
• негаразди;
• нестабільність;
• хвороби;
• невдачі, страхи, зриви;
• відчуття небезпеки;
• смерть;
• приїзд неочікуваних гостей;
• крадіжка;
• ревнощі тощо.
Психолог. Стрес викликає тривогу, переживання, напруження, небезпеку (тренер чіпляє на дошку мішень із написом «стрес»). Розглянемо суть цього явища; причини його виникнення; емоції, які він викликає. Що більше в нас буде інформації, то менше паніки, хаосу та негативу.
Руханка «Синергія» (3 хв)
Мета: розвантажувати й розвивати відчуття єдності.
(Психолог пропонує стати в коло та присісти так, ніби учасники сидять на стільцях. Порахувати, скільки часу вони можуть триматись у такому положенні. Запропонувати стати тісно одне до одного, присісти на рахунок «раз» на коліна тим, хто стоїть позаду).
Психолог. Сила — в єдності та міцності.
Психомалюнок «Я до стресу», «Я під час стресу», «Я після стресу»
Мета: звертати увагу учасників на внутрішній стан, з’ясовувати ставлення до стресу та його вплив.
Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці (фломастери).
(Психолог пропонує виконати малюнки з тем «Я до стресу», «Я під час стресу», «Я після стресу» на аркушах паперу та представити зображене).
Психолог. Стреси негативно впливають на здоров’я, життя, зовнішній вигляд людини. Будь-що може спричинити стрес. Погляньмо на себе, коли ми в стресі. Необхідно вміти «зустріти» цей стан.
Вправа «Продихай стрес»
Мета: навчати учасників керувати диханням.
Психолог. На рахунок 1, 2, 3, 4 повільно вдихайте впевненість. На рахунок 5, 6, 7, 8 повільно видихайте тривогу. Повторюйте вправу 7—8 разів. Практикуйте щодня на самоті протягом 2—3 тижнів. Указівним пальцем правої руки намалюйте на долоні лівої руки уявний квадрат і зробіть повільний вдих на рахунок 1, 2, 3, 4. Намалюйте у зворотному напрямку, видихніть повільно на рахунок 5, 6, 7, 8. Те саме зробіть на правій руці. Повторюйте 7—8 разів. Практикуйте на самоті протягом 2—3 тижнів.
Вправа «Проговори стрес»
Мета: учити учасників звільнятися від негативних думок та емоцій.
(Психолог просить учасників сісти зручно та розслабити тіло. Заплющити очі. Повільно вдихнути повітря, на видиху починати «гудіти». Повторювати 7—8 разів. Практикувати на самоті протягом 2—3 тижнів. Фразу «так-так-так» промовляти з різною інтонацією. Повторювати 7—8 разів. Практикувати на самоті протягом 2—3 тижнів).
Вправа «Усміхнися стресу»
Мета: формувати вміння виробляти позитивний внутрішній спокій.
(Психолог просить учасників сісти зручно. Заплющити очі. Сконцентрувати увагу на своєму обличчі. Обличчя розслаблене. Куточки губ розтягуються в повільній усмішці. Тіло наповнюється внутрішнім спокоєм і блаженством. Хвилину посидіти спокійно, повільно подихати. Повернутися в кімнату).
Рефлексія
— Які емоції супроводжували вас під час заняття?
— Із якими емоціями ви завершуєте заняття?
— Чи здійснилися ваші очікування?
— Що вам сподобалося на занятті?
— Чи хотіли б ви якесь завдання розглянути детальніше?
— Чи замислювалися ви раніше над порушеною проблемою?
Прощання
Психолог. Ми йдемо дорогою життя. Нам щастить завжди і всюди.
Домашнє завдання
Учасникам необхідно виконувати вправи практичної частини, які вони вивчили на занятті.
Використані джерела
- Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: навч. посіб. Київ: Либідь, 2007.
- Назарук Н. В. Психопрофілактика феномена «згорання» / Джерела. Івано-Франківськ: ОІППО, 2003. № 3 (35). С. 48—55.
- Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. Київ: Академвидав, 2005.
- Терещенко Л. Н. Підвищуємо рівень стресостійкості дітей. Практичний психолог: школа. 2014. № 8. С. 25—35.
- Чабан О. С. Ситуаційна соціокультурна тривога: сучасні провокації та психосоматичні розв’язання / О. С. Чабан, О. Ю. Жабенко / Нейроnews. 2010. № 4. С. 10—15.