Понад чотири мільярди землян користуються Інтернетом. В Інтернеті проводять в середньому 6 годин на день. Тобто більша частина людства проводить у мережі чверть свого часу. Кількість користувачів збільшується з колосальною швидкістю — із січня минулого року 11 осіб щосекунди відкривають для себе всесвітню мережу. Ми живемо двома життями — офлайн і онлайн. Тому давно вже настав час говорити про цифрові права людини й дитини зокрема.
ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВА ДИТИНИ
Права людини — це стандарти, що визнають і захищають гідність усіх людей. Права илюдини регулюють життя і взаємодію людей у суспільстві, їхні стосунки з державою та зобов’язання, які держава має перед ними. Жодна влада, група чи особа не мають права робити те, що порушує чужі права. Права людини універсальні та невід’ємні. Усі люди у світі мають права. Їх не можна забрати й від них не можна відмовитися. Не існує ієрархії прав людини. Кожне право настільки ж важливе, як інші. В основі прав людини — ідея рівності. Усі люди мають права не залежно від раси, статі, етнічної належності, віку, мови, релігії, політичних переконань, соціального походження, інвалідності.
Повний перелік прав дітей та молоді, що не досягли віку 18 років, викладено в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини, що її прийнято 1989 року. Ключова ідея Конвенції така: діти — не власність їхніх батьків. Це люди з власними правами.
Загальну Декларація Прав Людини прийнято 1948 року. Європейська Конвенція з прав людини набула чинності 1953 року. Якщо діти — це люди з власними правами, то чому знадобився ще один документ?
Річ у тім, що дитинство — це особливий час, коли людина потребує особливих умов для зростання, розвитку, навчання, добробуту. Так, дитина — це людина, але це особливо вразлива людина, яка поки ще не має тих засобів і навичок самозахисту, які має дорослий. Окрім того, діти на початку свого життя абсолютно залежні від дорослих, їхню думку рідко враховують, ухвалюючи рішення.
ЦИФРОВІ ПРАВА
Цифрові права людини — це права людини в цифровому середовищі. Щоб зрозуміти, наскільки нині потрібні такі права, варто лише згадати, як багато різновидів людської діяльності частково або повністю перемістилися в цифрове середовище. В цьому середовищі ми спілкуємося, знайомимося, домовляємося, купляємо, продаємо, працюємо, шукаємо роботу… У деяких країнах навіть право голосу вже реалізується через Інтернет. Декларації цифрових прав людини ще не
існує, проте юристи давно говорять про те, якими вони могли би бути.
Фундаментальні цифрові права могли б мати такий вигляд:
• Право на доступ до Інтернету.
• Право мати, виражати й поширювати власну думку.
• Право на приватність в Інтернеті.
• Право на безпеку в Інтернеті.
Діти, як уже йшлося вище — це люди, що потребують особливого захисту. І схоже, що це стосується і цифрових прав також.
ПОСТИТИ ЧИ НЕ ПОСТИТИ
Дослідження, опубліковане у виданні Herald Sun, засвідчило, що діти віком від 13 років хочуть, щоб їхні батьки просили дозволу, перш ніж розміщувати їхні фото в Інтернеті. Таку позицію вважає цілком слушною юристка-експертка Кассандра Сірі з юридичного факультету університету Декін у Вікторії (Австралія). Вона впевнена: батьки можуть несвідомо порушувати права своєї дитини, коли без дозволу діляться її фотографіями та іншою інформацією про неї. Це може вплинути на безпеку дітей, а в подальшому житті — на можливість потрапити до певної школи чи університету, влаштуватися на роботу тощо.
Троє із чотирьох батьків регулярно публікують фотографії та відео своїх дітей у соціальних мережах. Формально це не
суперечить закону й діти не мають обґрунтованого права цьому перешкоджати, але пані Сірі впевнена, що це порушення прав людини. У письмовому поданні до ООН вона зазначає: «Правда полягає в тому, що ми не знаємо, як ці дані можуть використовуватися в майбутньому і як це може вплинути на права дитини. Наприклад, дедалі поширенішою стає практика «скринінгу соціальних медіа» — її застосовують, наприклад, роботодавці, ухвалюючи рішення про приймання на роботу. За деяких обставин цю практику можуть застосовувати і до дітей. Приватні навчальні заклади можуть проглядати сторінки батьків, ухвалюючи рішення про прийом дитини до закладу, а це може вплинути на права, що стосуються недискримінації та доступу до освіти. Ці потенційні наслідки можуть поширюватися й на доросле життя теперішніх дітей і призводити до нерівності протягом усього життя».
Пані Сірі закликає австралійський уряд та всі організації, причетні до соціальних медіа, розробити заходи, що зможуть вплинути на рішення батьків такі як виведення на екран онлайн-порад перед завантаженням фото. Тим часом Організація Об’єднаних Націй переглядає свою Конвенцію про права дитини та розробляє коментарі щодо прав дітей у цифрову епоху.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
- Загальна декларація прав людини. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Загальнадеклараціяправ_людини (дата звернення: 28.10.2019).
- Конвенція ООН про права дитини. URL: https://uk.wikipedia.org/КонвенціяООНпроправадитини (дата звернення: 28.10.2019).
- Digital rights. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Digital_rights (дата звернення: 28.10.2019).
- Parents posting kids’ pictures online may be abusing their rights. URL: https://bit.ly/36f8vOU (дата звернення: 28.10.2019).
- Rights of the Child The meaning of the child and the rights of the children. URL: https://www.humanium.org/en/child-rights/
(дата звернення: 28.10.2019). - What are Children’s Rights? URL: https://childrensrights.ie/childrens-rights-ireland/childrens-rights-ireland (дата звернення: 28.10.2019).
- What are human rights? URL: https://www.unicef.org/child-rights-convention/what-are-human-rights (дата звернення: 28.10.2019).
- What is the Convention on the Rights of the Child? URL: https://www.unicef.org/child-rights-convention/what-is-the-
convention (дата звернення: 28.10.2019).