З нового навчального року в 50 школах Чернігова, Тернополя, Маріуполя та Дніпра учні 8-х і 9-х класів почали вивчати українську мову, історію та мистецтво по-новому. А саме — з елементами інфо-медійної грамотності. Навчальна програма із цих предметів містить методи критичного аналізу, інструменти верифікації інформації та медіадискурс. Наприклад, на заняттях з історії учитель разом з учнями працюватиме з прикладами історичних фейків і навчатиме учнів спростовувати їх. На заняттях із мистецтва учні навчатимуться застосовувати на практиці програми з перевірки фотографій, а також більше дізнаються про рекламу, державне фінансування та роль інвесторів у роботі телеканалів. Так школа навчатиме учнів критично мислити й не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди.
«Вивчай та розрізняй» (Learn to Discern) — саме так називається перша в Україні ініціатива такого типу з інфо-медійної
грамотності для середніх шкіл, покликана реалізувати навчання критичному мисленню та медіаграмотності наскрізно в усіх предметах у школі. Проект у лютому 2018 року презентувала очільниця МОН Лілія Гриневич. Разом із МОН України програму реалізують IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів), Академія української преси та проект
StopFake. Фінансують ініціативу посольства США та Великої Британії в Україні. Варто зазначити, що з липня 2015 року до
березня 2016 року IREX, АУП і StopFake вже реалізовували в Україні проект «Програма медіаграмотності для громадян». Підтримали цю ініціативу, зокрема й фінансово, глобальний фонд миру та безпеки й уряд Канади (DFATD Canada). Тоді власну медіаграмотність на тренінгах мали змогу підвищити 14 тис. громадян України з 14-ти областей. Навесні та влітку, в рамках нового проекту для шкіл «Навчай та розрізняй», тренінгове навчання з медіаграмотності опанували педагоги 50-ти пілотних шкіл, на яких ознайомилися з новими матеріалами. За успішних результатів апробації нової методики з навчання медіаграмотності її поширять на всі навчальні заклади України.
Медіаграмотність як виклик гібридній війні
Під час презентації проекту «Навчай та розрізняй» Лілія Гриневич зазначила, що реформа шкільної освіти відбувається тоді, коли перед суспільством постали багато викликів, зокрема великий потік інформації в Інтернеті та гібридна війна.
«Наші діти зараз не ходять до школи за знаннями, вони можуть отримати їх з величезної кількості електронних джерел. Дорослі не можуть захистити їх, наприклад, від неправдивої інформації, — сказала міністерка. — Але ситуація для українських громадян стає ще складнішою у зв’язку з тим, що ми всі живемо в умовах гібридної війни. Для виживання нашої держави дуже важливо, щоб громадяни вміли критично мислити. Для того, щоб ефективно навчати дітей медіаграмотності, тисніть тут.
Ми мусимо відверто собі сказати, що метою пересічної школи ніколи не було навчити критично мислити. Адже критично мислити означає, що людина вміє ставити запитання, а не приймає просто так на віру. Традиція ж пострадянської школи — знати правильну відповідь на запитання. Ми зараз змінюємо цю парадигму. Медіаграмотність — це необхідне вміння для сучасної особистості: ми підкреслюємо це і в Концепції Нової української школи, і в законі «Про освіту».
Лілія Гриневич зазначила, що, на її думку, найбільш успішною реалізація медіаосвіти в школах буде тоді, коли медіаграмотність викладатимуть не окремим курсом, а вона пронизуватиме всі шкільні предмети. Для цього найперше потрібно підготувати вчителя: «Навчання впродовж життя особливо важливе для вчителів, вони мають бути лідерами змін».
Три питання щодо медіаграмотності в Україні
- Чому реалізація цього проекту є важливою для України?
- Як впроваджуватимуть медіаосвіту в новій українській школі?
- Як педагоги та школярі можуть підвищити власну медіаграмотність за межами освітнього закладу?
Сподівання про те, що уроки з медіаграмотності стануть невід’ємною частиною навчання для всіх школярів України, висловила й посол США Марі Йованович, яка також виступила на презентації. Про це йдеться в повідомленні на сайті
ms.detector.media.
«Ми сподіваємось, що уроки із медіаграмотності стануть невід’ємною частиною навчального плану в усіх українських школах. Демократія потребує включених активних громадян, які здатні розрізняти правду й пропаганду. Діти — наші майбутні лідери, тому важливо розвинути в них критичне мислення. Медіаграмотність важлива для всіх країн, і для США теж, але особливо важливо для України, суверенітет якої перебуває нині під загрозою», — зазначила Марі Йованович.
На презентації також була присутня Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії Джудіт Гоф. «На жаль, цифрова доба, коли одним дотиком пальця можна відчинити двері до багатьох знань, також стала часом, коли інформація воєнізується, стає зброєю, — сказала гостя. — Україна стала однією з перших мішеней інформаційної війни, яку Росія розв’язала із блискавичною швидкістю, зокрема, завдяки соцмережам — каналам пропаганди, що можуть поширювати нісенітницю. Але завдяки цьому досвіду Україна виробляє свої засоби протидії і тому є прикладом для решти світу».
Концепція впровадження медіаосвіти
Якщо говорити про впровадження медіаосвіти в українських школах, то проект «Навчай та розрізняй» є одним із кроків для поширення медіаграмотності серед учнів і вчителів. Так, ще у 2010 році в Україні було прийнято Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні, яка визначала головні завдання, принципи, напрями, форми та основні етапи впровадження медіаосвіти в Україні.
З 2011 по 2016 роки тривав експериментальний етап впровадження медіаграмотності в закладах освіти, у рамках якого різними формами шкільної медіаосвіти було охоплено 250 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчалося близько 40 тис. учнів.
Любов Найдьонова, доктор психологічних наук, завідувач Лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у статті «Оновлення Концепції медіаосвіти: навіщо було потрібне і які зміни внесені» для ms.detector.media зазначила, що «наявність навіть одного курсу за вибором для старшокласників або факультативу змінює атмосферу в школі, дітям цікаво це вивчати, адже вони відчувають, що медіаосвіта — це про їхнє сьогоднішнє життя, яке вже великою мірою віртуалізувалось і минає у взаємодії з медіа».
У 2016 році Концепцію було оновлено. Любов Найдьонова у статті пояснила, чому потрібні були зміни. По-перше, врахування здобутків медіаосвіти на міжнародному рівні впродовж 2010—2016 рр. По-друге, потрібно було врахувати досвід експериментального впровадження медіаосвіти та зворотний зв’язок від педагогічної практики. По-третє, умови зовнішньої інформаційної агресії, висвітлення в медіа збройного конфлікту на сході країни й анексії Криму, потреба в подоланні психологічних наслідків війни.
21 квітня 2016 року Президія Національної академії педагогічних наук України схвалила нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (додаток на с. 15—25). Головна мета Концепції відповідно до нової редакції документа — «сприяння розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти, що має стати фундаментом гуманітарної безпеки держави, розвитку й консолідації громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічно підготувати дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формувати у громадян медіаінформаційну грамотність і медіакультуру».
У документі також окреслені завдання, основні принципи, пріоритетні напрями роботи, форми й етапи впровадження та поступового розвитку медіаосвіти в Україні на 2017—2025 роки.
Якою повинна бути медіаосвіта в школі
Відповідно до Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, медіаосвіта — це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, разом з тим традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Більше про розвиток іфнормаційно-комунікаційних технологій читайте тут.
Передусім медіаграмотність означає вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, зокрема виражати себе й спілкуватися за допомогою медіазасобів, успішно здобувати необхідну інформацію, свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, отриману з різних медіа, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи й типи контролю, які вони культивують.
Стосовно компетентності з медіаграмотності, якими повинна володіти кожна людина, актуальною є модель десяти компетентностей, створена нідерландською організацією, що спеціалізується на медіаграмотності, Mediawijzer.net.
Експерти умовно поділили компетентності з медіаграмотності на чотири групи: розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа. Поділ та опис десяти компетентностей запропоновано на основі доповіді «Вимірюючи медіаграмотність» (‘Measuring Media Literacy’, 2011, EYE a.o.) та найновіших висновків опитаних експертів. ГО «Детектор медіа» здійснила переклад візуалізації цієї моделі та її основні положення й опублікувала на сайті MediaSapiens. В інфографіці 1 пропонуємо розглянути скорочений
варіант моделі.
А іноді медіа не потрібні взагалі. Власне, це і є те, що описує медіаграмотність: бути спроможним протистояти спокусі, уникнути сміття, вміти вирізняти з-поміж масиву головне, проігнорувати рекламу, протистояти методам промивання мізків, плекати повільність і спроможність знайти кнопку вимкнення.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні містить три форми медіаосвіти, які стосуються безпосередньо школи — шкільна, позашкільна та батьківська медіаосвіта (інфографіка 2).
Окрім них, пріоритетними для педагогів повинні бути такі форми медіаосвіти, як-от медіаосвіта дорослих і неформальна медіаосвіта (або медіаосвіта засобами медіа). Остання стосується як дорослих, так і дітей. Цю форму медіаосвіти забезпечують навчальні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-розважальні програми та медіапроекти.
Наприклад, у листопаді цього року на українській освітній платформі Prometheus стартував безкоштовний онлайн-курс «Медіаграмотність для освітян». Авторами курсу стали Любов Найдьонова та директор СШ № 148 ім. Івана Багряного м. Києва, учитель медіаграмотності та зарубіжної літератури, журналіст Сергій Горбачов.
Як зазначено на освітній платформі, мета курсу — мотивувати вчителів, керівників шкіл, шкільних управлінців бачити, що світ навколо разюче змінився, став цифровим, а відтак потрібно розвивати нові медіаосвітні компетентності. Курс містить багато корисних інструментів, які можна використовувати для формування позитивного іміджу закладу освіти, під час спілкування з медіа та ефективного використання медіаресурсів в освітньому процесі.
Одним із найпопулярніших серед педагогів минулого року став курс «Критичне мислення для освітян». В описі до курсу йдеться, що заняття під час онлайн-навчання дадуть змогу педагогам опанувати стратегії та процедури критичного мислення, що водночас допоможе підвищити особистісну ефективність та успішність ухвалених рішень.
Ознайомлення з теорією та методикою навчання критичного мислення посилить методологічну підготовку й сприятиме успішності викладацької діяльності. Учителі зможуть цілеспрямовано моделювати емоції під час освітнього процесу, розробляти власні методики навчання, засновані на теорії розвитку критичного мислення.
Ці курси є повністю безкоштовними. Усе, що необхідно для їх проходження, — доступ до Інтернету на швидкості, достатній для перегляду відеолекцій. Слухачі, які успішно складуть усі завдання курсів, отримають сертифікати про
їх завершення.
Стосовно неформальної медіаосвіти учнів, вчителі можуть запропонувати учням мультимедійний онлайн-посібник «МедіаДрайвер» від ГО «Детектор медіа». На сайті проекту йдеться, що онлайн-посібник знайомить підлітків зі світом медіа, розповідає, як виявляти фейки, маніпуляції та протистояти їм.
Онлайн-посібник, окрім текстової інформації містить інфографіку, відео, мультфільми. Також платформа навчає використовувати можливості медіа в повсякденному житті й у роботі та критично сприймати все, що пропонують медіа. До того ж «Детектор медіа» радить учителям використовувати матеріали онлайн-посібника під час уроків.
Ще один цікавий для дітей шкільного віку медіапроект — навчальна онлайн-гра «Медіазнайко» (http://www.aup.com.ua/Game/), адаптована Академією української преси. «Медіазнайко» дає можливість школярам у цікавій ігровій формі дізнатися якомога більше про інформаційне (медійне) поле.
Як зазначено в Концепції, однією з умов успішного впровадження медіаосвіти в Україні є готовність освітян до розв’язання медіаосвітніх проблем і суперечностей. Для цього учителям потрібно перебудувати звичні форми роботи,
вдосконалювати зміст навчального матеріалу та форми підготовки до уроків, здійснювати перепідготовку та підвищення кваліфікації, зорієнтовані на випереджальне ознайомлення з медіаосвітніми інноваціями.
Використані джерела
- Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2016. 16 с.
- Бути медіаграмотним: десять необхідних компетентностей. URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/buti_mediagramotnim_desyat_neobkhidnikh_kompetentnostey/ (дата звернення: 16.10.2018).
- Золотухін Д. 15 кращих українських проектів з медіаграмотності. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2455061-15-krasih-ukrainskih-proektiv-zmediagramotnosti.html (дата звернення: 16.10.2018).
- Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/ (дата звернення: 16.10.2018).
- Критичне мислення для освітян. URL: https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about (дата звернення: 16.10.2018).
- «Медіаграмотність — це необхідне вміння для сучасної особистості», — Лілія Гриневич. URL: https:// ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/mediagramotnist_tse_neobkhidne_vminnya_dlya_suchasnoi_osobistosti_liliya_grinevich/ (дата звернення: 16.10.2018).
- Медіаграмотність для освітян. URL: https://courses.prometheus.org.ua/courses/coursev1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about (дата звернення: 16.10.2018).
- Медіадрайвер. Про проект. URL: http://mediadriver.online/about (Дата звернення: 16.10.2018 р.).
- Найдьонова Л. Оновлення Концепції медіаосвіти: навіщо було потрібне і які зміни внесені. URL: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/onovlennya_kontseptsii_mediaosviti_navischo_bulo_potribne_i_yaki_zmini_vneseni/ (дата звернення: 16.10.2018).