Створення педагогом умов навчання, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя, є метою інтерактивного навчання. Навчальний процес варто побудувати так, щоб учні змогли послідовно підходити до розуміння базових компетентностей. В основі їх діяльності уміння навчатися, мислити, переносити знання у контекст нових ідей, нових ситуацій, нового досвіду.
У вивченні географії значимим являється такий підхід, що сприяє розвитку критичного аналізу, формує власну думку щодо подальшого розмірковування над усвідомленням висновків, передбачень, прогнозувань результатів, пошуку істини.
Учитель в інтерактивному навчанні виступає організатором процесу навчання, консультантом, фасилітатором, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі. Головними в процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія та співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе відповідальність за результати навчання.
На переконання Олександра Олеговича Жемерова, інтерактивні технології — це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка передбачає створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Інтерактивне навчання може слугувати для:
- мотивації до навчання;
- розвантаження розумової діяльності;
- перезавантаження;
- встановлення зв’язку між учителем і учнем;
- подолання психологічного бар’єру;
- зняття напруги у класі;
- покращення мікроклімату учнівського колективу;
- налагодження співпраці;
- виховання колективу однодумців.
Розглянемо ці технології більш детально.
«Обговорення проблеми в загальному колі» доречно організовувати для підвищення мотивації навчання, актуалізації опорних знань або закріплення вивченого матеріалу. Розташовуючись в одному спільному колі, учні висловлюються щодо свого бачення вирішення проблеми. Учитель задає навідні запитання, створює доброзичливу атмосферу відкритого спілкування, де кожна думка сприймається як правильна. Наприклад, обговорення проблеми щодо покращення екологічної ситуації у рідному краї.
«Мозковий штурм» або «Мозкова атака» спонукає учнів до креативного мислення, дає можливість вільно висловлюватися, не боятися помилок. Мета даного методу — зібрати якомога більше ідей щодо вирішення певної проблеми. Наприклад, «Як можна отримати зображення місцевості?» (6 клас), «Зробіть припущення щодо ознак природи Євразії, виходячи з особливостей її географічного положення» (7 клас), «Як колоніальне минуле позначається на житті сучасних незалежних країн — колишніх колоній?» (8 клас), «Назвіть проблеми розвитку кольорової металургії в Україні та запропонуйте шляхи їх розв’язання» (9 клас), «Які чинники впливають на зміни кількості населення в країні?» (10 клас).
Прийом «Навчаючи учусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух») може використовуватись як для вивчення нового матеріалу, так і для повторення вивченого. Ефективність методу досягається максимальною кількістю охоплених у взаємодії учнів. Наприклад, таким шляхом можна опанувати тему «Природа Житомирщини» (8 клас), коли учні діляться блоками інформації: «Рельєф, геологічна будова, корисні копалини», «Кліматичні особливості. Погодні умови», «Поверхневі і підземні води», «Ґрунти», «Рослинний і тваринний світ», «Ландшафти».
Технологія «Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джиг-со») дає можливість учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Спочатку учні утворюють домашні групи і опрацьовують певну інформацію та спосіб її донесення до інших, згодом розходяться за «експертними» групами. У такий спосіб можна організувати роботу за темою «Глобальні проблеми людства» (9 клас), надавши завдання учням опрацювати питання: «Проблема війни і миру», «Проблема тероризму», «Екологічна проблема», «Сировинна й енергетична проблеми», «Демографічна й продовольча проблеми», «Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються». На завершення роботи доцільно зробити зріз знань, аби розуміти на скільки ефективно пройшло навчання, чи немає «прогалин» у знаннях тощо.
Метою технології «Вирішення проблем» є навчити учнів самостійно шукати вихід з проблемних ситуацій. При цьому необхідно спланувати наступні етапи реалізації даної діяльності:
- з’ясування суті проблеми;
- з’ясування актуальності проблеми;
- обміркування всіх можливих варіантів вирішення;
- аналіз можливих наслідків кожного варіанта;
- вибір оптимального варіанта;
- вибір альтернативного вирішення в порядку пріоритетності.
Таким чином можна обговорити проблему «Подолання демографічної кризи в українському селі». Як графічний варіант даної технології може виступати прийом «Дерево рішень». У центрі учні фіксують саму проблему, потім проводять від неї можливі варіанти вирішення, виділяючи у кожному позитивні та негативні наслідки.
Прийом «Мікрофон» найдоцільніше застосовувати на етапі рефлексії. На відкрите запитання вчителя усі бажаючі учні дають розгорнуту відповідь. Наприклад, «Про які особливі риси Австралії ви дізналися сьогодні на уроці?» (7 клас) «Укажіть причини змінення видового та кількісного складу тваринного світу України» (8 клас), «Які спільні ознаки в населенні Німеччини та інших високорозвинених держав?» (10 клас).
Аналогічно проводиться прийом «Незакінчені речення». Замість запитання учитель дає початок твердження, а учні мають його завершити. Такими початками можуть бути «Найдивовижніше для мене на уроці було дізнатися, що…», «Найбільш мене вразила інформація про …», «Найважче для мене на уроці було зрозуміти інформацію про …» тощо.
Методи та прийоми колективно-групового навчання сприяють реалізації компетентнісного підходу, засобами налагодженої взаємодії учасників освітнього процесу, у якій розвиваються навички командної роботи та комунікацій та проявляється індивідуальність кожного.
Організація інтерактивного навчання сприяє формуванню як предметної географічної компетентності (знань, умінь, навичок учнів, їхніх світоглядних позицій, емоційно-ціннісних ставлень та досвіду), так і міжпредметних компетентностей, адже засвоєний матеріал вони можуть засвоювати у багатьох галузях (картографія, екологія, краєзнавство, країнознавство, туризм тощо) та ключових компетентностей, які формуються завдяки змісту завдань (основні компетентності у природничих науках і технологіях, соціальної та громадянської компетентності, екологічної грамотності), методології їх розв’язання (спілкування державною мовою, математична компетентність, інформаційно-цифрова компетентність) та форми проведення діяльності (уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість).
Використані джерела
- Вивчення географії в умовах Нової української школи. URL: http://imso.zippo.net.ua/wp-content/uploads/2018/08/20180813_statja_16.pdf (дата звернення 10.03.2020)
- Жемеров О. О. Сучасні технології навчання географії України / О.О. Жемеров, В.М. Блазун. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014.
- Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ: А. С. К., 2007.
- Шляхи формування компетенцій у старшокласників на уроках географії. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/8265 (Дата звернення 10.03.2020)