Початкова школа — час, коли батьки найбільше відвідують батьківські збори. Підготовка до таких зустрічей розкриває
для вчителів їхні позитивні сторони. Батьківські збори — це насамперед можливість згадати все хороше, що ви знаєте про дитину, це шанс визнати, що кожен має сильні сторони. Крім того, батьківські збори формують зв’язки батьків з учителем та шкільною громадою, а також допомагають усвідомити, що педагоги й батьки мають стати однією командою, щоб допомогти дитині почуватися впевнено.

Батьківські збори часто ненавидять і батьки, і вчителі. Безглузде сидіння на стільчиках, купа інформації, вибух мозку, конфлікти. Для вчителя, який має десятки чи й сотні учнів, кожні батьківські збори — лише один із безлічі подібних заходів. Для батьків існує тільки їхня дитина. Учителю треба завжди пам’ятати про це і дбайливо вибудовувати відносини з батьками.

Щоб «фінальні» батьківські збори не минули даремно і ніхто потім не міг сказати, що марно витратив час, треба серйозно підготуватися до їх проведення. Вдалим підходом є висвітлення оцінок. Але тут є свої нюанси. Оцінки — це лише результат старання, мотивації дитини та майстерності педагога, це не завжди є основним показником інтелектуальних
здібностей дитини. Понад те, батькам учнів, що навчаються погано, неприємно чути про це на зборах. У цьому питанні слід чинити мудро, і тут вам у пригоді стане план-порада проведення ефективних батьківських зборів.

ПЛАН-ПОРАДА ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

  1. Почніть із хорошого
    Немає значення, які батьки зібралися в класі, витратьте перші хвилини на хороше:
    наприклад, розкажіть про ті сильні сторони учнів, які ви бачите в школі. Нехай це буде якась класна історія, коротке відео або просто фотографії — це відразу додасть зборам атмосфери прийняття. Наприклад, можна зробити список визначень для кожної дитини. Навіть якщо він/вона є для вас одним із найскладніших учнів у поведінці або навчанні, почніть із позитивного анекдота, риси чи просто: «Я щасливий/-а, що __ в моєму класі». Це втішає батьків, показує вашу турботу і дає їм знати, що ви помітили їхню дитину. Коли на початку зборів батькам говорять, яка у них серйозна, розумна, смішна і добра дитина та що вчитель її любить і цінує, — тоді подальша розмова відразу стає більш продуктивною. Незалежно від того, що буде її темою — успіхи або боротьба з чимось, що їм заважає. Погодьтеся, після позитивного відгуку батькам легше сприймати конструктивну критику.
  2. Пам’ятайте, що батьки нічого не знають про школу
    Ви працюєте вчителем, тому вам простіше на батьківських зборах, бо ви знаєте шкільне життя зсередини. А от батьки здебільшого мають слабке уявлення про реальну ситуацію. Вони мало знають про шкільне життя своїх дітей. Їх можна питати, але не завжди відповіді відображатимуть те, що трапилося в школі. Діти часто перебільшують або применшують події, співвідносячи їх із власним уявленням про важливість і цінність. Ба більше, батьки зазвичай починають розмову про школу з дітьми, коли ті вже збираються спати або просто відпочивають увечері. У такі моменти самі діти сприймають і описують багато подій як значно драматичніші, ніж було насправді. Давайте батькам на зборах більше додаткової інформації, не просто описуйте подію, а пояснюйте її простою і зрозумілою мовою. Це має бути не складнішим, ніж опис нюансів навчального плану, пояснення по класній роботі або демонстрація книги, за якою ви оцінювали рівень читання дитини.
  3. Не будьте єдиним, хто розмовляє, ставте запитання
    Якщо у вас після батьківських зборів сідає голос, то, напевно, ви забагато говорите. Батьки не чекають від вас довгого списку важливих справ і цілей, тож не варто витрачати час на зачитування твору учня цілком. Звичайно, у вас як у вчителя є унікальне бачення кожного учня, його успіхів і поведінки в школі. Батькам важливо його почути! Але не забувайте, що виховання учнів — командні зусилля. Хоча ви, можливо, добре знаєте дітей як учнів, проте батьки знали їх усе життя. Вам потрібна підтримка одне одного. Не бійтеся запитати, чи мають батьки якусь інформацію про свою дитину щодо певної поведінки/ситуації. Якщо вони борються з тими самими проблемами, то ви разом можете скласти план дій і визначити, як слід реагувати, щоб забезпечити його послідовність у різних середовищах.

    Пам’ятайте, батькам є що сказати про дитину — у різних контекстах. Для вас важливо це почути, тому використовуйте запитання, наприклад: «Вам здається, що зараз ви дізналися щось нове про свою дитину? Це відрізняється від її звичайної поведінки?» І дайте батькам висловитися.

    Зрозуміло, ви повинні залишитися модератором процесу, бо ж про власних дітей можна говорити нескінченно. Слідкуйте за часом і ввічливо керуйте спільним обговоренням.
  4. Пропишіть чіткий план зборів
    Є такий жарт про батьків — уявіть, скільки браузерних вкладок щодня відкрито в їх свідомості у будь-який час дня. Нескінченні списки, завдання і відповідальність. Причому кількість таких питань у голові будь-кого з батьків абсолютно не залежить від того, скільки у нього дітей: один або більше.

    Школа тут — лише одна із вкладок, тільки одна частина життя його дитини або дітей. Батьки водночас стурбовані і глобальним питаннями дитячого благополуччя, і маленькими повсякденними завданнями: від «чи буде він щасливий, коли виросте» до «що приготувати сьогодні на вечерю». Важливо про це пам’ятати. Кращі батьківські збори — не глобальні, а ті, які присвячено конкретним цілям і задачам. У них потрібно включати те, що однаково важливо для школи і для батьків. Будьте послідовними та зрозумілими.
  5. Ретельно готуйтесь!
    Яка ваша мета на час, який ви маєте провести з батьками? Про що саме ви збираєтеся спілкуватися? Якого результату ви очікуєте від цієї зустрічі? Підготуйте свої матеріали: примітки, тести та робочі зразки. Сплануйте, чим саме ви хочете поділитися. Позначте за допомогою наліпок ті елементи, які будете показувати, виберіть найкращі приклади зростання та запишіть кілька нотаток.
  6. Не бійтеся складних розмов
    Іноді, побоюючись гострої реакції батьків, учителі заздалегідь попереджають їх, що при особистій зустрічі матимуть складну розмову. Іноді це призводить до несподіваних результатів. Бажано починати непросту розмову тільки після того, як у вас із конкретними батьками встановлено контакт і є очевидне взаєморозуміння, інакше ви не зможете нічого домогтися. Продумана тактика батьківських зборів дає батькам можливість подивитися на складні ситуації в іншому ракурсі. Переходьте від загального до конкретного, а не навпаки. Пам’ятайте, коли батьки отримують якусь інформацію про дитину, їм треба її обговорити з кимось близьким. Не квапте батьків, дайте їм час.
  7. Не жартуйте про дітей
    Колись одна молода і нервова вчителька спробувала пожартувати з одними батьками про схильність їхньої дочки бути таким собі Петриком П’яточкіним у компанії. Це була невдала спроба. Та мама, про дівчинку якої пожартували, наприкінці батьківських зборів сказала вчительці: «Вам просто не подобається моя дитина!». Тієї миті жодний конструктив не міг врятувати ситуацію. Пам’ятайте, що будь-які батьки дуже вразливі, коли сарказм або жарти стосуються їхніх дітей.
  8. Канікули — для відпочинку
    Учнівство — лише одна з соціальних ролей дитини. Канікули існують насамперед для того, аби діти розвивались поза межами шкільної програми. Це час для того, щоб бути на свіжому повітрі, знайомитися з новими людьми, робити щось для свого задоволення, а не потреби — тобто це час для відпочинку! Майте це на увазі, даючи план роботи на канікули. Підкресліть батькам, що він необов’язковий для виконання, і більш важливим є приділення часу дитині поза шкільними «обов’язками»: гратися, розмовляти, проводити спільне дозвілля (додаток на с. 12—13).
  9. Не концентруйтеся на оцінках
    Будьмо чесними — підсумкове оцінювання неефективне. Для дитини це стрес, для батьків — невдоволення результатами, учитель відчуває певну відповідальність за невдачі учнів. Натомість формуюче оцінювання, коли викладач зауважує прогрес учня, у багатьох країнах зараз вважається передовим. Воно краще залучає школярів у процес і через зворотний зв’язок дає їм можливість побачити шляхи для поліпшення власного результату. Така система вчить планувати і розуміти способи отримання знань, покращує мотивацію, виховує вміння об’єктивно оцінювати власний рівень, розвиває здатність до рефлексії.

    Головна мета формуючого оцінювання — не просто дізнатися, наскільки дитина засвоїла матеріал, а й визначити, як із нею працювати далі. Якщо застосований спосіб навчання виявився неефективним, важливо зрозуміти, чому так сталося. Для цього необхідний інструмент, який покаже, чого саме не вистачає, та інші стратегії оцінки, спрямовані не тільки на контроль, а й на допомогу у вивченні певної дисципліни.

    Система оцінювання має відповідати на три запитання:
    — Де зараз перебуває учень?
    — Куди він повинен прийти?
    — Як цього досягти?
    Такий тип оцінювання мусить стояти на першому плані під час розповіді батькам про досягнення та проблеми учнів. Ще один важливий аспект — зворотний зв’язок. Учитель може сказати учневі, що краще робити далі та як змінювати підхід. І, навпаки, дитина говорить педагогу: це я розумію, це вмію, а ось це незрозуміло, потрібно пояснити по-іншому. Учень сам допомагає зрозуміти, як його краще навчати і як краще побудувати простір для навчання. Цей зв’язок існує між усіма сторонами процесу виховання: батьками, дитиною, вчителем та… іншими учнями! Усі разом учні вирішують якесь завдання, допомагають, обмінюються інформацією, оцінюють одне одного, щоб підказати.

    Яким би складним не був клас та які б вимоги не висували батьки, учителю завжди треба пам’ятати, що саме від нього залежить продуктивність розвитку та навчання дітей. Так, налагодження контакту між усіма учасниками освітнього процесу — завдання непросте. Але… Якщо ми прагнемо мати партнерські відносини — то ми домовляємось, якщо ні — шукаємо відмовки.

Використані джерела

  1. Как спасти любое родительско собрание. URL: https://mel.fm/shkola/9327850-parents_visiting_day (дата звернення: 31.10.2019).
  2. «Пятибальная шкала репресивна по отношению к ученику»: какие оценки нужны в школе. URL: https://mel.fm/shkola/7184206-pyatiballnaya-shkalaili-kakaya-to-drugaya (дата звернення: 31.10.2019).
  3. 15 Tips for Leading Productive Parent-TeacherConferences. URL: https://education.cu-portland.edu/blog/classroomresources/parent-teacherconferences/ (дата звернення: 31.10.2019).

Автор: Людмила АХУНОВА, редакторка, м. Київ