Як управлінцю розвивати креативні вміння й чому це важливо? Що таке креативний менеджмент і чому він є корисним інструментом сучасного керівника? Про це й чимало іншого поговорили з Ольгою Просіною — науковицею, засновницею громадської організації, діяльність якої спрямована на розвиток сучасного креативного ініціативного й успішного українського вчительства, доценткою кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кандидаткою педагогічних наук, засновницею громадської організації «Центр освітніх ініціатив “Толока”».
? Пані Ольго, ви маєте унікальний досвід в освіті: як науковця, так і засновниці громадської організації. Розкажіть, будь ласка, як виникла ця ідея й чому?
Ця ідея виникла в процесі впровадження проєкту професійного розвитку «Толока позашкільників», розробленого на кафедрі філософії і освіти дорослих ДВНЗ «УМО» (автор О. Просіна), спрямований на розвиток управлінської компетентності в керівників закладів позашкільної освіти для апробації та впровадження авторської технології управління освітньою діяльністю закладу позашкільної освіти.
Використовуючи в назві проєкту поняття «толока», акцентували увагу на потребі в співпраці, передбачили об’єднати разом талановитих, активних і небайдужих освітян із різних куточків України для спільного розв’язання актуальних управлінських та педагогічних завдань. Протягом нашої творчої діяльності зв’язки учасників проєкту щодня міцнішали, ми почали мотивувати одне одного до впровадження інновацій, разом знаходили рішення, як реагувати на нові освітні виклики й зробити крок для реєстрації громадської організації органічним, бо наша діяльність тоді вже показувала всі основні позиції, що окреслено в статуті ГО «Центр освітніх ініціатив “Толока”». ГО «ЦОІ “Толока”» народилася від синергії
науки й практики. Ми співпрацюємо з інститутами НАПН України: Університетом менеджменту освіти, Інститутом проблем
виховання, Інститутом педагогіки. На підставі прикладних і фундаментальних досліджень НАПН України розробляємо зміст тренінгів, майстер-класів, ділових ігор й інших освітніх продуктів для педагогічних працівників. Співпраця з науковцями дає змогу зробити професійну діагностику результатів навчання, отримати наукові консультації для вдосконалення форм і методів навчання для ефективного професійного розвитку освітян.
Одним із важливих аспектів діяльності нашої організації є культурно-просвітницька діяльність. Серед різних напрямів цієї діяльності хотілося б підкреслити значущість регулярної співпраці з науковцями Інституту національної пам’яті України.
Керівнику треба дати змогу вчителю повірити в себе, підтримувати його, заохочувати до розвитку. Важливо зменшити градус критичності в закладі, підсилити віру в потенціал кожного вчителя, і це суттєво позначиться на бажанні професійного розвитку.
Тож думаю, що від поєднання громадської діяльності й наукової можуть виникати цікаві проєкти та якісні освітні продукти. Наша діяльність як громадської організації розпочалася лише в листопаді 2018, попереду чимало амбітних планів і цікавих проєктів.
? Як керівникам і педагогам не «загубитися» у великій кількості освітніх онлайн-курсів, вебінарів, тренінгів, конференцій тощо й обрати потрібну тему для підвищення кваліфікації та розвитку професійної освіти?
Справді, нині є безліч пропозицій для освітян, нові правила підвищення кваліфікації дають змогу педагогічним працівникам вільно вибирати, де вони підвищуватимуть кваліфікацію.
Варто чітко визначитися з власними потребами, які професійні вміння хоче опанувати педагогічний працівник під час навчання, і тоді знайти оптимальний варіант для навчання. Слід вивчити освітню програму, за якою планують навчатися вчителі, чи передбачені результати в програмі відповідають запиту, важливим є професійний рівень експертів, які викладають ці програми.
Варто дізнатися, чи здійснюється науково-методичний супровід після навчання, бо, коли завершили інтенсивне, наступний крок — етап осмислення, застосування знань і після цього можуть виникати запитання, що має допомогти розв’язати експерт, який проводив навчання.
Нині є чимало сучасних закладів післядипломної освіти, що готові забезпечити якісне підвищення кваліфікації, а є такі заклади, де лишилися застарілі підходи до навчання. Водночас нові обличчя й організації, що пропонують підвищення кваліфікації, мають також різний рівень професійної майстерності.
Звісно, я рекомендую навчання в нашому Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «УМО» НАПН України. У нас є сучасна віртуальна освітня платформа — Український відкритий університет післядипломної освіти, де можна знайти чимало цікавих курсів. Український відкритий університет післядипломної освіти функціонує як віртуальна система неформальної післядипломної освіти, створена у ДЗВО «Університет менеджменту освіти». В основу роботи цієї системи покладена діяльність віртуальних кафедр, які значно розширюють можливості підвищення кваліфікації різних категорій фахівців, навчання дорослого населення із застосуванням цифрових технологій. І запрошую на освітні події, які організує ГО «Центр освітніх ініціатив “Толока”».
? Ви є автором курсу «Креативний менеджмент в умовах змін». У чому його актуальність?
Ми живемо в епоху змін. Керівники, які не бачать у змінах нових можливостей, не зможуть бути ефективними. Уміння швидко реагувати на зміни, стратегічно мислити, передбачати ризики — важливі вміння сучасного керівника.
Тому важливо допомогти управлінцям бачити речі з нової точки зору, знаходити інші способи розв’язання проблем. Креативність протиставляють шаблонному мисленню, визначеному обмеженістю в пошуку можливих рішень і тенденціями однакового підходу до розв’язання різних проблем.
Насправді розвиток креативних умінь є процесом складним, але цікавим. Під час курсу надихаємо управлінців на розвиток креативності й даємо інструменти, які допомагають у цьому.
? Якою нині є роль сучасного управлінця? Чим менеджмент закладу освіти, який був, наприклад, 20 років тому, відрізняється від сьогодення?
На часі зміни самої філософії управління. На жаль, і досі чимало керівників сповідує філософію диктату. Варто змінити культуру в освітніх закладах — від культури звинувачень до культури співтворчості. Саме це в пріоритеті. Сучасний менеджер розуміє, що він не може бути ефективним керівником без сильної команди; немає ідеального менеджера, є успішні команди. Успішний менеджер має знати, як формувати такі команди та як спільно досягати поставлених завдань.
? Які головні ознаки ідеальної шкільної команди?
Команда має свого лідера, який є її ядром, є спільна мета й цінності, згуртованість колективу, усталені традиції, уміння ухвалювати спільно рішення, сприятлива емоційна атмосфера.
? Які дії можуть означати про ефективну командну роботу в школі?
Ефективна команда вміє систематизувати, упорядковувати, раціоналізувати, мінімізувати ризики діяльності колективу, забезпечує зміни (спільно ухвалюють рішення й ефективно їх упроваджують), стратегічно планує свою роботу, передбачають ризики. В ефективній команді охоче експериментують, створюють атмосферу співробітництва.
? Як керівник закладу освіти може забезпечити професійний розвиток учителів та які є можливості й інструменти для цього?
Магічні секрети мотивації вчителів до професійного розвитку хотів би знайти, мабуть, кожен директор школи. Джон Вітмор, автор коучинг», зазначив, що символічні зовнішні мотиватори — пряник і батіг — стають дедалі менш ефективними. Перевагою є, безперечно, самомотивація до професійного розвитку, й змусити когось мотивувати себе неможливо.
Страх є досить сильним мотиватором, але він блокує творчість. А ми вже говорили, що в сучасному світі може бути успішною тільки творча особистість. Заохочення лише на певний час допомагають і збільшують мотивацію до професійного розвитку.
Тому важливо підсилити самомотивацію кожного члена колективу. Щоб підсилити самомотивацію вчителя для професійного розвитку варто створити атмосферу, що мотивує до самовдосконалення. Важливо керівнику самому вірити, що кожен учитель у його колективі має потенціал, що кожен учитель може зробити більше, ніж він робить сьогодні. Якщо немає цієї щирої віри в керівника, то він не зможе допомогти розкритися вчителеві.
У відповідях на запитання: «Що блокує ваш потенціал?», респонденти зазначають універсальну перешкоду — страх. Його називають по-різному: невпевненість у собі, побоювання невдач, брак віри в себе й інше. Тому так важливо для керівника дати змогу вчителеві повірити в себе, підтримувати його, заохочувати до розвитку. Важливим стає не лише те, що керівник говорить учителеві, а й навіть те, що він думає про нього. Учені підкреслюють, що те, що ви думаєте про людину, формує наше ставлення до людини й впливає на неї, навіть якщо ми нічого не говоримо.
Тому потрібно зменшити градус критичності в закладі, підсилити віру в потенціал кожного вчителя, і це суттєво позначиться на бажанні професійного розвитку.
? Американський дослідник Роберт Марзано у своїй книзі «Лідерство, яке працює» серед лідерських навичок та якостей директора школи визначає вміння залучати вчителів до прийняття рішень щодо розвитку школи й уміння управляти інформацією, щоб усі учасники освітнього процесу розуміли, що відбувається в школі, куди школа рухається у своєму розвитку та чого варто очікувати. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Якщо так, за допомогою яких способів й ініціатив керівник може виконати ці завдання?
Так, я погоджуюся з такою думкою. Це дуже мудрий вислів, на який варто зважати керівникам у своїй управлінській діяльності. Щодо того, за допомогою яких способів й ініціатив керівник може виконати ці завдання, можна порекомендувати керівникам опанувати коучинговий стиль керівництва.
Якщо взаємодія в колективі відбувається на позиціях партнерства й співпраці — це надасть можливість ефективно забезпечувати освітній процес. Коучинговий стиль керівництва — це спілкування на рівних. Такий підхід забезпечить можливість залучити потенціал кожного співробітника колективу для ухвалення рішень. Дух коучингу — це спосіб організації взаємодії всіх членів колективу на позиціях довіри, відкритості, щирості, відповідальності.
Важливим стає не лише те, що керівник говорить учителеві, а й навіть те, що він думає про нього. Учені підкреслюють, що те, що ви думаєте про людину, формує наше ставлення до людини й впливає на неї, навіть якщо ми нічого не говоримо.
? Як управління закладом освіти змінюється в умовах децентралізації влади? Адже успішність закладу освіти залежить також від ефективної співпраці школи й громади. Дайте декілька порад, як керівнику закладу освіти встановити взаємодію й партнерські відносини з громадою та місцевою владою.
В Україні чимало закладів, які б могли поділитися успішними історіями співпраці школи — громади — влади. Гадаю, спільним для цих закладів є те, що вони стають освітніми, культурними центрами, відкриті для кожного члена громади. Є такі приклади, коли у вільний час приміщення школи використовує громадський центр. Так школи залучають нових партнерів, створюючи великий спектр послуг для учнів, молоді, сімей та громад. Школи, які налагоджують ефективну співпрацю з громадою, стають конкуренто-спроможними закладами. Такі освітні заклади є лідерами в розв’язанні важливих актуальних проблем тієї або тієї території, є повноцінним членом громади, а не прохачем і механізмом здобуття освіти учнями. Завдяки такій співпраці зміцнюються родини й поліпшуються стосунки між членами громади, школа отримує більше реальної допомоги від місцевої громади, влади, комерційних структур тощо.
? Керівник опорної школи керує також її філіями. Як директору налагодити тісну комунікацію між учителями й учнями опорної школи та філій і створити відчуття причетності та команди?
Керівник опорної школи повинен бути не лише менеджером, а й лідером. Одна з ключових функцій лідера —інтегрувальна. Саме справжній лідер може бути ефективним в налагоджені комунікації між учителями й учнями опорної школи та філій і саме лідер зможе створити відчуття причетності й команди. На жаль, менеджер, який не є лідером, не впорається із цією функцією.
? Пані Ольго, чи можете назвати одного або декількох провідних українських або світових експертів у сфері управління закладом освіти? Можливо, є авторські методології менеджменту, які на вашу думку, можуть упровадити у своїй роботі керівники?
Чимало українських учених досліджують менеджмент, назву декого з тих, чиї роботи вивчаю: філософські аспекти управління освітою Василя Кременя, Владлена Лутая, Сергія Клепка; оцінювання як частина моніторингу якості освіти — Ігор Лікарчук, управління якістю освіти — Тетяна Лукіна, інформатизація освіти засобами ІТ-технологій — Валерій Биков, Віктор Олійник, моніторинг як інструмент управління — Зоя Рябова, професійна підготовка керівних кадрів — Світлана Калашнікова тощо.
Варто звернутися до робіт досвідчених науковців, які є успішними управлінцями, їхні наукові праці варті вивчення, зокрема — роботи Миколи Кириченка, Наталії Клокар, Тамари Сорочан й інших видатних науковців.
Відвідавши лекції, тренінги таких учених, можна опанувати сучасними технологіями управління, зануритися в теоретичні глибини цього питання, узяти участь у професійних дискусіях, обговореннях.
? Назвіть, будь ласка, декілька книг зі сфери менеджменту, які варто прочитати керівникам.
Ми час від часу перебуваємо під впливом тих або тих теорій та науковців, які для нас стають актуальними й відкривають певні аспекти по-новому. Істини, які начебто і не є новими, розкриваються і стають зрозумілими. Такою для мене стала теорія менеджменту Іцхака Адізеса.
Після того як я прочитала його книжки, теорія менеджменту для мене стала зрозумілою і гармонійною, як музика. Потім провела за цією теорією дослідження, і написала І. Адізесу електронного листа й уже за добу отримала відповідь. Доктор Адізес сприяв знайомству з українським філіалом інституту І. Адізеса, й у грудні 2019 року ми спільно провели семінар для директорів освітніх закладів.
Тому залюбки можу порадити читачам прочитати книжки доктора Адізеса, зокрема «Ідеальний керівник. Чому ним неможливо стати», «Управління життєвим циклом корпорації», «Командне лідерство».