Чи справді кожен із нас розуміє себе сповна? Чи впевнені ми на сто відсотків, що з нами відбувається, використовуючи лише метод інтроспекції. Депресія — це не сучасне трендове слово, це слово, яке визначає психічний розлад.

  • Тема заняття. Депресія: поняття, симптоми й ознаки. Алгоритми реагування
  • Цільова авдиторія: психологи, соціальні педагоги, адміністрація
  • Обладнання: кольорові картки, ватман, маркер, аркуші паперу, руч­ки, додатковий матеріал (до­даток 1), бланки до вправи (додаток 2)
  • Мета: навчальна — формування коректного розуміння проблем депресії та її наслідків. Розширення знання учасників щодо проблем депресії у підлітків та дорослих. Розвивальна — допомога в усвідомленні різниці між депресію і поганим настроєм. Навчання навичок розуміння власних емоційних станів. Виховна — Формування розуміння важливості турботи й пропаганди психічного здоров’я.
  • Методи, прийоми: теоретичне дослідження, аналіз й інтерпретація. Інтерактивні й групові методи. Метод дискусії та рейсових завдань.
  • Авторка: Анна КОЗЛОВА, практичний психолог, керівниця проєктів ТОВ «Видавнича група «Шкільний світ», м. Київ

Перебіг заняття

І. Повідомлення теми, мети заняття

Привітання

Модератор. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми обговорюватимемо досить складну тему — тему депресії. Пов’язано це з кількома причинами: по-­перше, це заняття є своєрідною профілактикою і запобіганням негативних наслідків; по-­друге, некоректне (неправильне вживання) самого терміна; по­-третє, — особливість вашої цільової аудиторії — підлітки, адже у зв’язку із труднощами перехідного віку відбувається різноманітні особистісні зміни, які треба вміти розуміти й знаходити індивідуальний підхід до дитини та її сім’ї, щоб їй допомогти.

ІІ. Мотиваційна частина

Вправа «Настрій»

Мета: визначити настрій учасників.

Матеріали: кольорові картки.

Методичний коментар. Модератор викладає на стіл кольорові картки й просить кожного учасника вибрати собі картку, яка відпові­дає настрою, з яким вони прийшли на заняття. Після того як усі вибрали собі картки, відбувається обговорення.

Обговорення
— Чому ви вибрали саме цей колір?
— Що цей колір означає, що він для вас символізує?

Правила роботи

Мета: установити безпечні й комфортні умови спілкування.

Матеріали: ватман, маркер.

Модератор просить кожного учасника вис­ловити по одному правилу, яке для нього є дуже важливим, щоб почуватися комфортно під час роботи на занятті. Після того як кожен учасник висловився, модератор зачитує перелік, узгоджує його з групою і просить кожного учасника дотримувати цих правил.

ІІІ. Основна частина

Дискусія «Депресія чи поганий настрій»

Мета: визначити рівень обізнаності учасників із темою, актуалізувати наявні знання, розвивати навички проведення та взяття учас­ті в дискусіях.
Матеріали: ватман, маркер.
Модератор просить учасників висловити власне розуміння, що таке депресія та які її ознаки, а також що таке поганий настрій. Усі відповіді фіксують або на дошці, або на ватмані.

Мінілекція «Підлітки й депресія»

Мета: розширювати знання учасників.
Модератор. Як ви вже зрозуміли, депре­сія — це далеко не поганий настрій, а серйозне психічне захворювання. Ми з вами не можемо проводити лікування, єдине, що від нас залежить, — це можливість побачити/запідозрити, що з дитиною щось відбувається. Бо інколи навіть батьки цього не бачать. Підлітковий вік — час для батьківських хвилювань через перепади настрою. Ключовими питаннями є: чи зниження настрою нормальне, чи потребує уваги, і як ми з вами можемо допомогти під час виявлення депресивного розладу. Звісно, ми з вами не лікарі, але побачивши певну симптоматику, уже можемо привернути увагу батьків до проблем дитини. Патерн депресії варіює залежно від стадії розвитку, спричинюючи різноманітні вияви протягом усього життя (таблиця).

Чинники ризику, які можуть впливати на запобігання, виявлення депресії наведено в додатку 1 .

Отже, депресія в дітей і підлітків є результатом комплексної взаємодії між біологічною вразливістю і впливами зовнішнього середовища. Біологічна вразливість може бути результатом генетичного внеску й впливу перинатальних чинників. До впливів зовнішнього середовища належать взаємини між батьками й дитиною, когнітивний стиль, стресові події життя, особливості школи та району проживання. Основним чинником ризику депресії в нащадків є депресія в батьків. Стресові життєві події — особливо втрати — можуть підвищувати ризик виникнення депресії; такий ризик більший, якщо діти переживають події, пов’язані з втратою (або інші стресові події життя), використовуючи негативні атрибуції. До зовнішніх чинників можна також зарахувати відсутність турботи батьків і відчуження від дитини.

Кейс-метод «Що робити»

Мета: розробити алгоритм дій, якщо дитина опиняється у групі ризику.
Матеріали: аркуші паперу, ватман, маркер, ручки.
Модератор просить учасників об’єднатися в 3 групи й розказує ситуацію: учениця 9-го класу після літніх канікул почала ходити в чорному одязі, ні з ким не спілкується (у попередніх класах активно брала участь у житті школи, спілкувалася з однокласниками). Ви підозрюєте, що в дитини, імовірно, депресія. Що робитимете?
Кожна група обговорює і прописує ал­горитм, що робити в такій ситуації. Після завершення один представник із групи доповідає, а модератор записує. Після завершення всі разом прописують конкретний алгоритм дій.

Вправа «Мої емоції»

Мета: навчати аналізувати власні емоції.
Матеріали: бланки до вправи (додаток 2), ручки.
Модератор. Як ви вже зрозуміли, депресія належить до емоційної сфери людини. Жоден із нас не застрахований від депресії. Тому важливо, щоб ви розуміли власну емоційну сферу. У бланку запропоновано приклади ситуацій, коли певні емоції бувають потріб­ними й корисними. У вільні рядки впишіть ситуації із власного життя, коли ці емоції вам потрібні.
(Після того як усі виконають завдання, кожен по черзі зачитує свої варіанти відповіді. Далі проводять обговорення).

Обговорення
— Чи була ця вправа для вас корис­ною?
— Які висновки ви зробили?

IV. Підсумок заняття

Зворотний зв’язок

Мета: визначити ефективність і користь проведеного заняття.
Модератор. Наше заняття завершено, тому хотілося б дізнатися, наскільки заняття для вас було корис­ним? Що нового ви дізналися? Які висновки зробили?

Прощання

Модератор дякує учасникам за ак­тивну участь і бажає їм гарного дня.

Використані джерела

1. Депрессия у детей и подростков. URL: https://iacapap.org/content/uploads/E.1­Depression­Russian­UKR.pdf (дата звернення: 12.01.2020).
2. Осознание эмоций. Инструменты осознания. URL: https://www.mann­ivanov-ferber.ru/assets/files/bookparts/russian-practice/russian-practice-mail_stamped.pdf (дата звернення: 12.01.2020).
3. Подростковая депрессия: руко­водство в помощь родителям и специалистам. URL: https://cutt.ly/BrlBHMe (дата звернення: 12.01.2020).