Тетяна БАБЕНКО, викладач анатомії та фізіології, куратор групи СС 11-2-2
Криворізький медичний коледж, м. Кривий Ріг
Соціально-психологічний клімат в колективі
Бар’єри спілкування та шляхи їх подолання
(психологічна година спілкування з елементами тренінгу)
Анотація
Працюючи практичним психологом за фахом у Криворізькому медичному коледжі проводжу різноманітні соціально-психологічні години спілкування у групі. Одним із важливих аспектів роботи зі студентами є формування вмінь спілкування з іншими людьми.
Пропонуємо вашій увазі психологічну годину спілкування з елементами тренінгу на тему: «Соціально-психологічний клімат в колективі. Бар’єри спілкування та шляхи їх подолання». Актуальність цієї теми бачиться у тому, що виховуючи молодь та готуючи її до життя і до роботи в медицині, ми прагнемо у своїй роботі прищепити їм навички милосердя, розуміння інших людей, підтримки, вміння спілкуватися та ін.
Цю позакласну виховну годину спілкування ми провели разом з куратором групи Бабенко Т.П. та групою студентів ІІ курсу. Цю годину спілкування можна проводити не тільки серед студентів-медиків, а й серед старших класів шкіл у вигляді виховної години.
Мета:
- З’ясувати поняття та особливості розвитку психологічного клімату
- Визначити показники позитивного та негативного мікроклімату
- Обговорити фактори, які впливають на клімат в колективі
- З’ясувати поняття спілкування, чому можуть виникати бар’єри спілкування
- Вміти надавати рекомендації щодо подолання бар’єрів спілкування
- Сприяти гуртуванню колективу
Вступне слово куратора групи:
Сьогодні як ніколи стала очевидною вирішальна роль особистісного фактора у навчальному закладі. Людський фактор включає в себе психологічні і соціально-психологічні особливості студентів та викладачів. Це інтереси, бажання та прагнення людей, їх очікування один від одного, риси характеру і здібності, накопичений запас знань, умінь, навичок, звичок. Це психічні властивості і стан студентського колективу (групи), його настрій, творчий і моральний мікроклімат, згуртованість, трудова та управлінська активність, психологічна сумісність, авторитетність та ін. Практично від того, наскільки склалася доброзичлива атмосфера, який психологічний клімат у колективі (групі), залежить час успішного життя колективу, його досягнення поставлених цілей. Клімат в навчальному закладі надає потужний вплив на успіхи і неуспіхи кожного студента, безумовно, впливає на сьогоднішню життя і завтрашні погляди і діяльність.
Сьогодні ми спробуємо з’ясувати шляхи формування сприятливого клімату в нашому колективі, визначити бар’єри спілкування, і якщо вони виникають, як їх долати.
Вправа «Асоціації»
Психологічний клімат – це…? (по одному слову кожного учасника)
Психолог
Психологічний клімат – це емоційне забарвлення психологічних зв’язків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів, нахилів. Це стійкий стан групи, відносно стабільний і типовий для неї емоційний настрій, який відображає реальну ситуацію внутрішньогрупової взаємодії й міжособистісних відносин.
Психолог
Для того у вашій групі гарний мікроклімат давайте визначимо правила для гарного мікроклімату у вашій групі
«Правила у нашій групі»
Правила спілкування в групі
- Не оцінюй інших. Не порівнюй інших людей між собою, хто «кращий», а хто «гірший». Не оцінюй людину за те, якою вона є, як виглядає, як поводиться, які в неї проблеми.
- Не давай порад, що повинні робити інші, а чого не повинні Немає причин вважати, що ти наймудріший.
- Говори «до людини», а не «про людину».
- Якщо під час занять ти хочеш щось сказати учаснику, не говори, дивлячись на стелю, вбік або на когось іншого: «Він…», «Вона…», а звертайся безпосередньо, наприклад : «Я хочу тобі сказати…».
- Говори від себе, використовуючи «Я-речення». Не узагальнюй: «Вважають…», а говори про себе: «Я вважаю…».
- Називай учасників на ім’я.
- Для кожної людини найкращим звучанням є звучання її імені. Якщо підлітки згодні працювати в групі та дотримуватися правил роботи групи, вони укладають контракт.
Психолог
А який буває мікроклімат взагалі? (позитивний і негативний)
Давайте визначимо показники позитивного мікроклімату (перша підгрупа)
Та показники негативного мікроклімату (друга підгрупа)
Обговорення
Так сприятливий соціально-психологічний клімат характеризується певними суб’єктивними ознаками, які розкривають його внутрішню суть:
- наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда;
- взаємодовіра і висока взаємовимогливість в групі;
- ділова критика;
- вільне висловлювання власної думки відсутність тиску керівників на підлеглих достатня поінформованість працівників про цілі та завдання організації;
- задоволеність працею й належністю до групи;
- прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі;
- уболівання за честь колективу, бажання зробити посильний внесок у його дальший розвиток;
- відсутність тиску керівника на підлеглих і визначення за ними права приймати важливі для колективу рішення;
- чуйність, але водночас вимогливість керівника у ставленні до кожного члена колективу;
- створення в колективі умов для активної професійної та творчої діяльності, самореалізації, самоствердження та саморозвитку кожного працівника.
Також слід зазначити, що проблема довіри людей один до одного в організації є одною із найбільш актуальних проблем в колективі.
Несприятливий соціально-психологічний клімат характеризується прямо протилежними ознаками:
- члени таких колективів байдуже ставлять один до одного і до колективу в цілому;
- не вболівають за стан справ;
- відпрацьовують необхідні години і не виявляють інтересу до того, що їх безпосередньо не стосується
Куратор групи
У понятті психологічного клімату виділяються три “кліматичні зони”:
СПК (за В.Шепелем) складається з 3-х компонентів:
- Перша кліматична зона – соціальний клімат, який визначається тим, наскільки в колективі усвідомлені мета та завдання діяльності, наскільки в ньому гарантоване дотримання всіх прав і обов’язків його членів.
- Друга кліматична зона – моральний клімат, який визначається тим, які моральні цінності в цьому колективі є прийнятними.
- Третя кліматична зона – психологічний клімат, ті неофіційні відносини, що складаються між людьми, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним.
Психолог
А як Ви думаєте, які фактори впливають на формування соціально-психологічного клімату в колективі? (опитування студентів, підняттям рук)
Обговорення
Фактори, які впливають на психологічний клімат в колективі:
- Стиль керівництва
- Особливості діяльності
- Система взаємостосунків у групі
- Сумісність характерів у групі
Психолог
Для того, що у групі був гарний мікроклімат повинно відбуватися гарне спілкування.
Вправа «Асоціації»
Спілкування це – ……? (студенти визначають)
Мозковий штурм «Спілкування – це…».
Усі відповіді учасників записуються на картках. Після цього тренер узагальнює їх разом з підлітками. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо конфліктного спілкування. Тренер має обговорити цю проблему і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.
Психолог
Давайте визначимо, які Ви знаєте бар’єри спілкування (комунікативні бар’єри)
Обговорення
Комунікативні бар’єри:
- Семантичний бар’єр виникає тоді, коли ділові партнери користуються одними і тими ж знаками (у тому числі словами) для позначення абсолютно різних речей. Причини виникнення цього бар’єри різні. Щоб здолати семантичний бар’єр, необхідно зрозуміти особливості партнера, використати зрозумілу для нього лексику; слова, що мають різні значення, необхідно пояснювати, в якому сенсі те або інше слово ви використали.
- Логічний бар’єр (невміння виражати свої думки) дуже заважає спілкуванню. Гельвеций говорив: “Потрібно значно більше розуму, щоб передати свої ідеї, чим щоб мати їх. Це доведено тим, що існує багато людей, які вважаються розумними, але пишуть дуже погані твори”. Необхідно набратися терпіння і використати усе своє уміння слухати, ставити питання, щоб отримати від партнера необхідну інформацію.
- Фонетичний бар’єр (погана техніка мови) дуже заважає ефективному спілкуванню. Але якщо ви зацікавлені в контакті саме з цим партнером, доведеться пристосовуватися до його манери говорити і не показувати виду, що ви чимось невдоволені.
- Невміння слухати проявляється в тому, що партнер перебиває, починає говорити про своє або йде у власні думки і зовсім не реагує на ваші слова. Компенсувати невміння партнера слухати можна тільки своїм мистецтвом говорити.
- Бар’єр модальностей виникає тоді, коли людина не замислюється про пріоритетний канал сприйняття інформації. Для того, щоб в комунікації не виникав бар’єр модальностей, треба передавати інформацію в тій модальності, в якій її найлегше сприймати партнерові, в тій формі, в якій вона йому зрозуміла.
- Бар’єр характеру теж створює складнощі в спілкуванні. У кожної людини свій характер, але виховані люди уміють поводитися так, щоб їх характер не був джерелом конфлікту. Не усі, проте, хочуть і уміють розібратися в собі і контролювати себе. Люди з яскраво вираженими особливостями темпераменту можуть бути незручними співрозмовниками.
- Неввічливість – це той бар’єр, який заважає і правильно сприймати партнера, і розуміти, що він говорить, і взаємодіяти з ним. Неввічливе звернення можна присікти спокійною, без роздратування, власною ввічливістю.. Пам’ятайте, що ваша мета – співпраця, а не конфлікт. Коли людина груба, виникає бажання негайно різко поставити її на місце. Але це може привести до суперечки. Краще розмовляти холодним і спокійним тоном.
Психолог
Щоб не було бар’єрів у спілкуванні у групі давайте визначимо рекомендації для гарного спілкування, і як можна подолати бар’єри у спілкуванні
Обговорення
Життя зіштовхує нас з різними людьми. І дуже рідко дарує тих, в спілкуванні з якими бар’єри не виникають. Тому слід бути поблажливими до проявів некомунікабельності і вміти робити спілкування безконфліктним. Для цього необхідно наступне:
- Поважати співрозмовника, яким би він не був.
- Намагатися зрозуміти, чим викликана поведінка людини, яке нам неприємна.
- Мати почуття власної гідності
- Вміти контролювати себе в спілкуванні.
- Так будувати свою поведінку, щоб зменшити або усунути бар’єр.
Завершення заняття
Психолог. Взагалі методів, прийомів і правил ефективного спілкування розроблено чимало, єдиною проблемою тільки залишається те, що більшість з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати і знаходити спільну мову з більшістю співрозмовників. Ефективне спілкування і вміння усувати бар’єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке так потрібне в нашому житті.
Рефлексія:
- Чи сподобалася вам сьогоднішня година спілкування?
- Що запам’яталося найбільше?
- Чи стануть вам у нагоді отриманні знання в майбутньому?
Використані джерела
- Психологический комфорт в школе: как его достичь: акции, тренинги, семинары / авт.-сост. Е.П. Картушина, Т.В. Романенко. – Волгоград: Учитель, 2009.
- Скаженик Е.Н. Практикум по деловому общению: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005.
- Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників (від самопізнання до соціальної відповідальності): Навчальний посібник / За ред. проф. М.В. Левківського. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.
- Томан І. Мистецтво говорити: Пер. з чес. – 2-е видан. – К.: Політвидав України, 1989.
- Філоненко М.М. Психологія спілкування: підручник / М.М.Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. — 224 с.
- Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: навчальний посібник / І.М.Цимбалюк. – К.: В.Д. Професіонал, 2007. – 464 с.