Газета “Українська мова та література” №10, 2019

У третьому виданні цього трактату «Наука або Способ зложеня казаня» (1665) наявні істотні відмінності, порівняно з двома попередніми. У ньому Йоанникій Галятовський подає короткий виклад теоретичних положень риторики:  про типи промов, їхню структуру, подає багато практичних порад щодо змісту проповідей, посилаючись на наведені в збірнику зразки. Максимальну увагу звернено на форму проповіді. Якщо старий тип проповіді можна було будувати довільно (фактично це була бесіда проповідника з прихожанами), то Йоанникій Галятовський ставить до «казаня» такі cамі вимоги, як до літературного твору: єдності предмета, єдності думки, співмірності складових частин, художності викладу. Основою релігійної проповіді Йоанникій Галятовський вважає тему (фему), своєрідний епіграф, у якому втілюється основна думка проповіді, і яка зазвичай є цитатою з біблійного тексту. Ораторську промову Йоанникій Галятовський поділяє на три частини: ексордіум, наррація, конклюзія. Кожен із цих трьох латинських термінів він пояснює і наводить їхні українські відповідники, які й сьогодні належать до активної української лексики: початок, виклад розповіді та закінчення. Однією з важливих вимог, які Йоанникій Галятовський ставить перед проповіддю, — щоб вона була зрозумілою для слухачів. Тому він радив проповідникам для добору прикладів вивчати історичні, філософські, природничо-наукові дослідження, чи твори світської тематики.

Учителям і вчителькам теж не потрібно обмежувати себе у виборі авторів, текстів і жанрів для читання або слухання. Бо ж не художньою літературою єдиною…