Газета “Українська мова та література” №2, 2019

10 лютого Національний музей Тараса Шевченка, Київський метрополітен та ілюстратор Олександр Грехов презентували виставку «Квантовий стрибок Шевченка. Метро» на станції «Тараса Шевченка». На постерах класик української літератури постав у нетипових образах масової культури — Термінатор, пірат Джек Горобець, магістр Йода, Вільям Воллес із фільму «Хоробре серце», Че Гевара й навіть супергерой Спайдермен.

За словами організаторів, проект «Квантовий стрибок Шевченка» — це сплав вільнодумства та науки, спроба осучаснити старе та архівувати популярні культурні образи. Це мандрівка з українським Вергілієм — Тарасом Григоровичем, де глядач часто бере на себе роль самого Шевченка.

У коментарі для BBC News Україна художник Олександр Грехов зазначає, що для нього головне натхнення — спроба вийти за шаблонний образ, який існує в усіх підручниках, де Шевченка зображують старим, років за 60, хоча він був ще й молодим. Автор хоче показати образ письменника по-новому, показати, що він може бути веселим, людиною, яку захочеться додати в друзі в Facebook.

Багато хто ще зі школи пам’ятає історію про те, як у дитинстві Тарас Шевченко вирушив на пошуки залізних стовпів. Вони ніби-то підпирають небо та ховають ворота, куди сонце заходить на ніч. За легендою, малий Шевченко так і не дібрався туди, бо скільки б він не йшов — відстань між ним та омріяними стовпами лише збільшувалася. Але художник Олександр Грехов намагається допомогти нам уявити, що малий Тарас усе-таки дістався до цього таємничого та магічного місця. Що там чекало на нього? Можливо, за залізними стовпами виявився портал для мандрівок у просторі та часі? І саме так Шевченко (як і герой фантастичного серіалу «Квантовий стрибок») навчився переміщатися в тіла інших людей — вигаданих чи реальних, добрих чи злих.

До слова, ілюстрацію Шевченка в образі Йоди вже хтось поцупив. Фанатка чи фанат Шевченка, а чи «Зоряних воєн» — залишається лише гадати. Спробуйте і ви подивитися на Шевченка по-новому. В цьому вам допоможуть #шевченкомеми у нашій газеті. (Мем — це одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої. Інтернет-мем — зображення, явище, відео або текст, що поширюється через Інтернет і набуває популярності в короткий проміжок часу, згодом швидко її втрачає. Як приклад — нетиповий жарт, обмовка політика, карикатура, жест, коротке відео курйозної ситуації. Інтернет-мем має характерне вірусне розповсюдження між користувачами мережі, — ред.).